Page 266 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

266
(рис. 6.12). Циклічне навантаження переривали при швидкості росту

тріщини da/dN ~ 10 м/цикл і реєстрували діаграму F – δ, яка не виявила
–7
ефекту ЗТ. Потім у тріщину подавали водний розчин таніну з концентрацією

20 г/л і продовжили випробування. Ніякого впливу на швидкість росту

тріщини та її закриття не виявлено. Отже, запропоноване середовище не

впливає на РВТ в хімічно інертному матеріалі за таких самих умов

циклічного навантаження, як і для сталі.

Рисунок 6.12 – Загальний вигляд балкового зразка з оргскла з наведеною

тріщиною, закріпленого у випробувальній установці

6.8 Переваги та обмеження запропонованого способу зупинки тріщин

Запропонований спосіб із практичної точки зору може бути

ефективним першочергово для великогабаритних металоконструкцій,

наприклад, корпусів кульових млинів, портальних кранів, бурильних

установок тощо. Руйнуванню таких об’єктів часто передує ріст втомних

тріщин значної довжини за довготривалого циклічного навантаження з

порівняно низькою частотою, яке зазвичай піддається контролю. Руйнування

об’єкта можна попередити, якщо технологічні можливості дозволяють

заповнити тріщину розчином таніну. Оскільки продукти взаємодії

утворюються в порожнині тріщини під час циклічного навантаження, тому

реалізація методу не потребує переривання роботи конструкції.