Page 271 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

271

7.1.1 Характеристика об’єкту досліджень

Дослідили ЕХ поведінку перлітної сталі для попередньо напруженого

залізобетону в вихідному стані (позначену як П0) та після останнього етапу

процесу ХВ (П7) [207], характеристики яких подані в табл. 7.1.

Таблиця 7.1 – Механічні властивості досліджуваної перлітної сталі

Позначення сталі D, ε пласт E σ 0,2 σ В Ε R

мм ГПа

П0 11,3 0,00 199 0,72 1,23 0,068

П7 5,04 1,57 208 1,49 1,83 0,059

Аналізували сталь, яка була зміцнена семиетапним ХВ [334]. Ця

процедура призводить до пластичної деформації перлітних ламелей з їх

послідовним перегрупуванням переважно в напрямку ХВ, створюючи

високоанізотропну структуру [334–336]. На виході отримують зміцнені

арматурні прутки значно меншого діаметра з межею міцності до 2 ГПа та

яскраво вираженою текстурою, орієнтованою у напрямі волочіння. Типова

мікроструктура такої сталі зображена на рис. 7.1.

Електрохімічні вимірювання виконували за кімнатної температури у

розчині, що містив 1 г/л Са(ОН) 2 + 0,1 г/л NaCl (рН 12,5) і моделював розчин

порової рідини в бетоні [337]. Електродом порівняння служив насичений

каломельний. Із метою оцінки можливої анізотропії ЕХ властивостей сталі,

дослідили бокову і торцеву поверхні кожного арматурного прутка.

7.1.2 Динаміка пасивації сталі у модельному середовищі

Аналіз змін потенціалу в часі на бокових поверхнях прутків свідчить

про пасивацію обох станів досліджуваної сталі у вибраному середовищі

(рис. 7.2), динаміка їх пасивації подібна. У випадку випробувань на торцевій