Page 263 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

263
ефективність застосування ТС стосовно нержавної сталі є нижчою, якщо

аналізувати діапазон K повного гальмування тріщини на КДВР.
Виявлені відмінності в ефективності застосування способу штучного

створення ефекту ЗТ для сталей принципово різного класу слід пояснювати

з єдиних позицій корозійної взаємодії сплаву на основі заліза з розчином

таніну в умовах фретинг-корозії на берегах порожнини втомної тріщини.

Основа створення штучного ЗТ полягає в аномальному наповненні
порожнини тріщини, принаймні поблизу її вершини, твердими продуктами

взаємодії середовища з металом. За впливу на сталь ТС із вмістом таніну
проявляється конкурентне протікання процесів формування на поверхні

сталі металохелатної та оксидної плівок. Із отриманих результатів та роботи

[327] очевидно, що на вуглецевій сталі переважає утворення

металохелатних плівок. У [322] наголошено, що протикорозійний вплив

розчинів на основі танінів ґрунтується саме на їх вищій адсорбційній

здатності порівняно зі складниками неінгібованого водного середовища, що

є науковим підґрунтям для розроблення інгібіторів на основі танінів.

Конкурентне протікання зазначених процесів відбувається і під час

циклічного навантаження металу, проте тут є важлива особливість, яка

супроводжує РВТ – фретинг-процес. Саме завдяки тертю появляється

можливість нагромадження твердих продуктів у порожнині тріщини, що

забезпечує ефективність застосування ТС на основі танінів для повної

зупинки РВТ завдяки штучному створенню ЗТ. Таким чином, зазначимо два

основні чинники штучного створення ефекту ЗТ застосуванням

запропонованого ТС, формуванння металохелатних плівок та тертя її

берегів, послаблення прояву яких знижуватиме ефективність методу.

Як відомо, основа корозійної тривкості нержавних сталей у швидкому

формуванні тонкої оксидної плівки на їх поверхні. Під час застосування ТС

із вмістом таніну для зупинки РВТ за циклічного навантаження утворення

оксидів конкурує і, очевидно, переважає над формуванням металохелатних

плівок за розмахів КІН вищих за 25 МПа·м . У свою чергу, тертя на берегах
1/2