Page 139 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

139
впливають тільки на кінетику процесів (3.5) і (3.6), ймовірно, сповільнюючи їх

порівняно із кислими середовищами.

Очевидно, що насичення газоподібним воднем електроліту буде

впливати на рівновагу між частками абсорбованого та рекомбінованого водню,

що утворився внаслідок корозії сталі, зсуваючи її у бік збільшення частки

атомарного водню, що проникає у метал, провокуючи водневе розтріскування.

Про можливість інтенсифікації абсорбованим металом воднем анодного
розчинення сталей свідчать праці [233, 234], причиною якої вважають

послаблення міжатомного зв’язку внаслідок зростання концентрації вільних

електронів [233]. Крім того, попереднє наводнювання – зневоднювання сталі

посилює її здатність абсорбувати водень під час подальшого ЕХ наводнювання
[235]. Водневий чинник вважають визначальним і у випадку КР трубних сталей

[230, 236].
Виявлені закономірності ЕХ поведінки сталі свідчать про необхідність

врахування впливу газоподібного водню на роботоздатність трубопроводів у

випадку його транспортування діючою газорозподільною мережею через

можливу інтенсифікацію корозійних процесів, наводнювання металу труби з
боку внутрішньої поверхні та його водневого розтріскування, яке посилюється

експлуатаційними напруженнями.
Очевидно, що в реальних умовах експлуатації під час корозії на

внутрішній поверхні труби газоподібний водень, транспортований
трубопроводом, буде сприяти перемішуванню конденсату (чи в тонкому шарі,

чи в більших його об’ємах, подібно до умов модельного експерименту), що

додатково пришвидшує корозійний процес. Тому важливо саме комплексно

розглядати дію газоподібного водню за таких умов, що включає два

інтенсифікувальні чинники: через стимулювання абсорбції ЕХ виділеного на

поверхні сталі водню, а також внаслідок перемішування корозивного
середовища.