Page 135 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

135
на сталі та мають певні захисні властивості, та впливає на встановлену

рівновагу ЕХ на межі сталь–електроліт.

• Барботування воднем з високою інтенсивністю нівелює вплив

перемішування середовища та знижує поляризаційний опір сталі приблизно у

п’ять разів. За таких умов водень, ймовірно, витісняє кисень із

приелектродного простору, у зв’язку з чим катодний процес на поверхні сталі

відбувається за рахунок молекул води (рівняння 3.2), в результаті якого

генерується водень, який впливає на метал, як описано вище.

3.4.3 Вивчення опору корозії сталі Х70 під навантаженням у

модельному корозивному середовищі за барботування водню

Загальновідомо, що механічне навантаження є вагомим чинником, що
впливає на корозійну тривкість сталі. Допустимий робочий тиск в газопроводі

(до 7,5 МПа) не передбачає пластичне деформування трубної сталі, однак при

монтажі трубопроводу можливе певне пластичне деформування труб в межах

2%. Крім того, у випадку вм’ятин деформація може сягати й 5%. Приймаючи

це до уваги, дослідили вплив навантаження в пластичну область як

експлуатаційного чинника на корозійну поведінку сталі у вихідному та

експлуатованому станах. Зразок навантажували на дослідній машині УМЕ-

10Т (рис.2.2) до 5% пластичної деформації, значення якої встановили з кривої

розтягу, тоді заливали корозивне середовище в ЕХ комірку, закріплену

навколо зразка, і після встановлення стаціонарного потенціалу знімали

вольтамперну криву для розрахунку поляризаційного опору. Площа робочої

(незаізольованої) частини зразка становила 2 см . Платиновий катод, на якому
2
генерувався водень, кільцем замикали навколо нижньої частини робочої

поверхні зразка якомога ближче до нього. Заміри повторили під час

барботування воднем. Результати ЕХ вимірювань відображені у таблиці 3.5.