Page 133 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ
P. 133

133
                  густини струму (і = 142,9 мА/см ) поляризаційний опір сталі в обох станах
                                                           2
                  становив  лише  25–26%  від  їх  початкового  значення  (нижня  горизонтальна

                  штрихова лінія на рис. 3.17) – такі жорсткі умови експерименту камуфлювали

                  чинник  деградації  в  її  корозійній  тривкості.  Однак  динаміка  відновлення


                  поляризаційного  опору  для  кожного  стану  різна.  Зокрема,  рівень  R p
                  експлуатованої сталі довго не відновлювався після припинення барботування,

                  і навіть через 90 хв становив лише 34% від його початкового значення, тоді як

                  опір сталі у вихідному стані після припинення впливу водню виріс до майже


                  70 % від її початкового значення.

                                                R  сталі до барботування воднем
                                 100             p



                                  80
                                (Rp/Rp 0 ) х100, %  60






                                  40
                                               R  при і = 142,9 мА/см   2
                                                 p
                                  20


                                   0
                                     0       20       40      60       80      100      120     140
                                     Тривалість експозиції після вимкнення електролізу, хв


                      Рисунок 3.17 – Відносна зміна поляризаційного опору сталі Х70 у МР у

                       вихідному (світлі стовпчики) та експлуатованому (темні) станах після

                                припинення барботування модельного розчину воднем



                         Узагальнено  закономірності  зміни  поляризаційного  опору                           за

                  комбінованого впливу перемішування і барботування воднем на прикладі сталі

                  17Г1С (рис. 3.18). Як було показано раніше, відносні зміни поляризаційного

                  опору  для  двох  станів  сталі  відрізнялися  несуттєво,  тому  з  урахуванням
   128   129   130   131   132   133   134   135   136   137   138