Page 134 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

134
розкиду даних закономірність справджується для сталі 17Г1С незалежно від її

технічного стану.

1,0

0,8
R p / R p(поч) 0,6

0,4

0,2

0,0
Спокійне Перемішування
середовище 1 об/с 2 об/с

Рисунок 3.18 – Закономірності зміни поляризаційного опору сталі 17Г1С за

комбінованого впливу перемішування і барботування воднем. Білі стовпчики –

без впливу водню, сірі – за барботування воднем малої інтенсивності (і кат =

2
2
28,5 мА/см ), чорні – високої інтенсивності (і кат = 285 мА/см )

Із аналізу рис. 3.18 можна зробити такі висновки:

• Перемішування середовища мішалкою, яке забезпечує доступ кисню

до сталі, більш як удвічі знижує її корозійну тривкість, при цьому

інтенсивність перемішування має незначний вплив, що свідчить про те, що

дифузійні обмеження, що лімітують реакцію кисневої деполяризації,

усуваються вже при малоінтенсивному перемішуванні середовища.
• Барботування воднем низької інтенсивності знижує корозійну

тривкість удвічі, додаткове перемішування мішалкою знижує опір ще на 10%.

Усунення чинника водню не призводить до повного відновлення корозійної

тривкості сталі. Водень послаблює адгезію продуктів корозії, що формуються