Page 141 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

141
4 ВПЛИВ ТРИВАЛОЇ ЕКСПОЗИЦІЇ У ВОДНІ НА ОКРИХЧЕННЯ

ТРУБНОЇ СТАЛІ ТА ЇЇ ЗВАРНОГО З’ЄДНАННЯ

Екологічні виклики є загальною світовою проблемою, увага до яких

особливо загострилася останнім часом. Одним зі шляхів мінімізації викидів

парникових газів вважають корінну модернізацію енергетичної сфери,
зокрема, шляхом декарбонізації джерел енергії [237, 238]. Водень як

екологічно чисте паливо відіграватиме ключову роль у вирішенні такого

завдання. При цьому для транспортування водню від потенційних місць його

виробництва до місць застосування розглядають можливість використання

наявної мережі газопроводів, як транзитних [1, 238–240], так і розподільних

[241–244]. На перших етапах передбачається транспортування суміші

природного газу із певним відсотком водню, до 20% [237, 244].

Транспортування водню газопроводами – це комплексне завдання,
надважливим аспектом якого є можливе порушення цілісності труб через

загальновідомий негативний вплив водню на механічні властивості сталей.
Зазначимо, що проблему водневої крихкості трубних сталей розглядають

насамперед з огляду на можливий наводнювальний вплив ґрунтового
середовища за умов порушення функціональних властивостей ізоляційного

покриття [25, 135, 245, 246]. Корозійними процесами на внутрішній поверхні
труб часто нехтують, однак досвід експлуатації газопровідної мережі свідчить

про наявність вологи у транспортованому газі, яка, розчиняючи шкідливі

домішки, виступає електролітом в ЕХ реакції з виділенням водню [109, 224].

Як встановлено у попередньому розділі, транспортування водню

трубопроводами може провокувати посилене наводнювання металу через

зростання кількості ЕХ утвореного водню, що абсорбується стінкою труби.

Газопровідні мережі перебувають в експлуатації тривалий термін за