Page 325 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

325

ханічному зносу) виявляли також ширші і плоскіші смуги тертя (рис. 7.36б, в).

За використання для аналізу поверхні зносу детектора BSD рельєф на цих

ділянках нагадував тракові сліди, що формувалися на поверхні від послідовної

зміни ділянок з адгезивним зчепленням круга з покриттям і з його втратою (рис.

7.36в). Після такої деформаційної підготовки тонкого прошарку ламелі дією

відривних зусиль (внаслідок адгезії з абразивним кругом) вони легше

відокремлювалися від поверхні у вигляді вузьких тонких стружок, якими

заповнювались найглибші впадини на поверхні тертя (рис. 7.36д, е). Після

втрати зв’язку з ламеллю ці стружко-подібні фрагменти за правило

скручувалися, що свідчить про наявність залишкових напружень розтягу на

поверхні тертя. Адже зрізання вузьких смужок поверхневого шару і, відповід-

но, їх звільнення для деформації згином під дією внутрішніх напружень, яка

стримувалася шарами, розташованими під ним, супроводжувалося їх

вигинанням (рис. 7.37).

10 мкм 20 мкм

а б

Рисунок 7.37. – Геометрія стружко-подібного фрагменту, відокремленого

від поверхні тертя зразка з покриттям, отриманим електродуговим напиленням

ПД 90Х6РГС (0,6 МПа), виявленого в центрі доріжки тертя. Випробування

закріпленим абразивом, напрямок тертя – з права наліво.

Таким чином, попри збереження основного механізму чисто механічного

зношування шляхом усунення поверхневих шарів покриття з ПД внаслідок кон-

такту дрібних часточок корунду на диску з поверхнею тертя та поступового зрі-

зання ними тоненьких стружок з неї, встановлено важливу роль когезивної