Page 323 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

323

міжламелярні межі (у правому нижньому куті рис. 7.34г), що свідчить про

наявність оксидів вздовж них, які ослаблюють когезію між ламелями.

З наближенням до центру доріжки тертя міжлямелярні межі на дні

доріжки тертя виділялись щораз чіткіше (рис. 7.35). Окрім того на поверхні

зношування виявляли великі (до 10 мкм), практично круглі ямки, які вважали

слідами важкоплавких включень в ламелях, які залишались в краплинах

розплаву ПД, аж до їх застигання на підкладці. З урахуванням їх слабкої когезії

з навколишньою матрицею (через невідповідність модулів пружності і

термічного розширення) вони легко усувалися із зони контакту пари тертя,

полишаючи по собі лише сліди у вигляді ямок.

20 мкм 10 мкм

а б
Рисунок 7.35. – Сліди зношування на поверхні тертя зразка з покриттям,

отриманим електродуговим напиленням ПД 90Х6РГС (0,6 МПа) з наближенням

до центру доріжки тертя. Випробування закріпленим абразивом,

напрямок тертя – з права наліво.

Звісно, що завдяки часточкам корунду, які пошарово усували найтонші

прошарки ламелей, що виходили на шліфовану поверхню зразка, поступово

порушувалась когезія поверхневих ламелей з розташованими під ними. Відзна-

чили, що найслабшими виявилися межі ламелей, розділені шарами крихких

високотемпературних оксидів, які руйнувалися в першу чергу і легко викришу-

валися, формуючи глибокі канавки вздовж меж ламелей (рис. 7.35). Причому

найуразливішими були межі між тими суміжними ламелями, що були нахилені