Page 321 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

321

2 мкм 2 мкм 10 мкм 2 мкм

а б в г

Рисунок 7.33. – Сліди зношування на поверхні тертя зразка з покриттям,

отриманим електродуговим напиленням суцільного дроту зі сталі 65Г

(45 HRC), виявлені на початку (а), по центру (б) та вкінці (в, г) доріжки тертя.

Випробування в умовах фіксованого абразиву, напрямок тертя – з права наліво.

Отже, основним механізмом зношування покриття, отриманого

електродуговим напиленням суцільного дроту зі сталі 65Г було поступове

механічне усунення виступів на поверхні покриття. Виступи сформовані його

попереднім шліфуванням, а після їх нівелювання – подальше заглиблення у

покриття шляхом його механічного зрізання часточками корунду з диска. Ці

часточки виконували роль різця та викришували з поверхні покриття дрібні

ламелі, ослаблені наявністю на їх поверхні крихких, але водночас твердих

оксидів. Це створювало сприятливі передумови для затримання в утворених

виразках часточок корунду та полегшення подальшого зношування покриття.

7.7.5 Особливості зношування в умовах закріпленого абразиву

поверхні електродугового покриття, отриманого напиленням порошкових

дротів системи легування Fe-Cr-Si-Mn-B-C

Уже на початку доріжки тертя на покритті, отриманому електродуговим

напиленням ПД 90X6РГС, виявили особливості, пов’язані із неоднорідністю

складу ламелей, що сформувалися у структурі покриття внаслідок кристалізації

краплин розплавленого металу оболонки та осердя порошкового дроту, та

різною міжламелярною когезивною міцністю покриття (рис. 7.34). Це прояви-

лося доволі великими (завбільшки до 100 мкм) виразками (рис. 7.34а, б), які

чітко вирізнялись на відносно гладкому фоні покриття з ледь помітними