Page 316 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

316

а б

Рисунок 7.29.– Порівняння за втратою маси ΔG за зношування

незакріпленим абразивом покриттів, нанесених в дозвуковому (1) та

надзвуковому (2) режимах розпилюванням ПД з різним вмістом легуючих

елементів у їх шихті: за незмінності вмісту C, Cr та B, але з додаванням Mo, Ti,

V, Ni Mn та Si (а); за незмінності вмісту C та B, але з різним вмістом Cr та

додаванням Al або Ti (б). Зміст позначень I, II, III розшифровано у підписі до

рисунку 7.20.

Підвищення абразивної зносостійкості покриттів з високолегованих і,

відповідно, дорогих ПД, напилених надзвуковим струменем повітря, було

несуттєвим, а отже і неоправданим. Доволі низька абразивна зносостійкість
покриттів з таких ПД зумовлена наявністю у їх структурі міжламелярних меж

та розвиненої мережі мікротріщин, що сприяє відколюванню їх країв. Разом з
тим зносостійкість ЕДП, нанесених в надзвуковому режимі розпилювання, все

таки вдалось підняти до рівня, властивого гартованій сталі У12 (твердість

840 HV 0,3) завдяки додатковому легуванню шихти порошкових дротів 3 мас.%

бору, 6 мас.% алюмінію (ПД 60Х6Р3Ю6), або 20 мас.% хрому, 3 мас.% бору і

1 мас.% титану (ПД 60Х20Р3Т) (рис. 7.29).

Додаванням 3…5 мас.% ніобію до шихти ПД 200Х10Б(3…5)MР, вдалося

дещо підвищити абразивну зносостійкість покриттів, нанесених в режимі

дозвукового напилювання і випробуваних за умов незакріпленого абразиву,