Page 187 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

187

зате відбувалося її постійне відновлення. Сліди цієї плівки чіткіше виділялися в

зоні контакту елементів трибопари за вищої роздільної здатності у вигляді

островів налипання, які вважали частинами шаруватого гібситу.

Елемент Ваг. % Ат. %

C 18.06 50.59

Cr 1.28 0.82

Fe 80.66 48.59

Всього 100.00

Рисунок 4.21 – Морфологія поверхні сталевої кульки в зоні її контакту із

поверхнею імпульсно твердо анодованого шару (синтезованого на

алюмінієвому сплаві 1011 за температури +5 °С) і результати її рентгенівського

мікроспектрального аналізу, отримані після трибологічних випробувань у

мінеральному мастилі І-20.

Формування прошарку гібситу (Al 2O 3·3H 2O) не відбувалося у випадку

трибоконтакту анодованого шару зі сталевою кулькою через мастило. Олива

перешкоджала налипанню на поверхню кульки прошарків гібситу, водночас

сприяючи його усуненню із зони контакту. Тому відбувалось тертя поверхонь

сталевої кульки та ІТАШ безпосередньо одна по одній. Відсутність плівки із

матеріалу анодованого шару (гібситу) підтвердили результати рентгенівського

мікроспектрального аналізу, який не виявив на поверхні сталевої кульки ні

алюмінію, ні кисню (рис. 4.21). Більше того, на поверхні кульки в зоні контакту

з трибологічною парою виявили ознаки нерівномірного зносу у вигляді

виступів із згладженими вершинами, які могли бути твердішою фазою у струк-

турі загартованої сталі ШХ15, знос якої був слабшим. Ці виступи могли вико-

нувати роль часточок зв’язаного абразиву вносячи додатковий вклад у знос

ІТАШ. Отже, підвищена схильність ІТАШ до зносу у парі зі сталевою кулькою

в обох мастилах зумовлена відсутністю плівки гібситу у зоні їх контакту (рис.

4.19б).