Page 188 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 188

188

                      Порівняльні  дослідження  за  зносостійкістю  ІТАШ  на  сплаві  1011  у

               трибоконтакті  із  керамічною  кулькою  показали,  що  імпульсне  анодування

               суттєво  (1,5...3  підвищило  його  зносостійкість  порівняно  із  сплавом  1050,

               причому за випробувань в середовищі мінерального і синтетичного мастил та за

               тертя без мащення (рис. 4.14).

                      Встановлено,  що  найвища  зносостійкість  або  найменший  знос  анодо-

               ваних шарів у парі із керамічною кулькою за тертя без мащення порівняно із

               тертям в мастилі І-20 або EDGE 5W-30 зумовлений масо переносом гібситу на

               поверхню  кульки.  Аналіз  поверхні  ІТАШ,  синтезованого  за  температури

                                  о
               електроліту +5  С, виявив доволі грубий рельєф поверхні зносу зумовлений з
               одного боку розмащуванням гібситу по поверхні анодованого шару, а з іншого

               відшаруванням  його  досить  великих  прошарків  з  утворенням  глибоких

               заглиблень на поверхні тертя (рис. 4.22а).



















                                      а                                                б

                      Рисунок 4.22 – Особливості морфології поверхні імпульсно анодованого

               шару  після  трибологічних  випробувань  без  мащення  у  парі  з  керамічною

               кулькою  зі  слідами  (а)  розмащування  анодованого  шару  по  поверхні  та  (б)

               розтріскування і викришування поверхневої плівки на його поверхні.


                      За  вищої  роздільної  здатності  на  поверхні  ІТАШ  в  зоні  контакту  обох

               елементів без мащення спостерігали гладкі ділянки пластично деформованого

               верхнього прошарку гібситу та ділянки з його відокремленням, на яких назовні

               проступав внутрішній підшар гібситу (рис. 4.22б). Очевидна слабка адгезія між

               шарами  гібситу  та  низька  тріщиностійкість  верхнього  шару,  який  під  дією

               контактного навантаження розтріскувався. Це полегшувало відокремлення його
   183   184   185   186   187   188   189   190   191   192   193