Page 181 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

181

тривалості експерименту (рисунок 4.15б, в). Приблизно таке саме значення

коефіцієнта f зберігалося також на початку випробувань ІТАШ зі сталевою

кулькою без мащення. Отже умови тертя в обох використаних в експериментах

мастилах залишалися стабільними впродовж всієї бази випробувань, тоді як без

мастила ця стабільність зберігалася лише впродовж певного часу випробувань.

Подібні закономірності зміни f в часі трибологічних випробувань

зафіксували також для пари тертя ІТАШ з керамічною кулькою. На

рисунку 4.16 показано, що під час випробувань у повітрі (без мащення)

коефіцієнт тертя між керамічною кулькою та анодованим шаром зростав від

0,15 до 0,8, стабілізуючись на цьому рівні. За наявності мастил у зоні контакту

між елементами цієї пари коефіцієнт тертя f залишався незмінним впродовж

всієї тривалості випробувань і коливався в межах 0,14…0,15 у мастилі І-20, і

поступово зростав до 0,2 у мастилі EDGE 5W-30.

0,3
0,8
0,2
0,6
0,4
0,1
0,2
f 0,0 f 0,0
-0,2
-0,1
-0,4
-0,6 -0,2
-0,8 -0,3
0 200 400 600 800 0 200 400 600 800
, s , s
а б в

Рисунок 4.16 – Типові закономірності зміни коефіцієнта тертя f в часі

трибоконтакту τ керамічної кульки з поверхнею ІТАШ (синтезованого за

о
температури електроліту –5 С) (а) без мастила, (б) у мінеральному мастилі І20
та (в) синтетичному мастилі EDGE 5W-30 за контактного зусилля 10 Н.

Очевидно, що закономірності зміни коефіцієнта тертя в часі трибологіч-
них випробувань ІТАШ слабо залежать від матеріалу використаної кульки.

Проте загалом за випробувань ІТАШ у парі з керамічною кулькою попри збере-
ження загальної закономірності зміни f в часі випробувань його значення дося-

гали дещо вищих значень. А зростання величини f за випробувань без мастила

розпочиналось скоріше, ніж за випробувань ІТАШ у контакті зі сталевою

кулькою. І якщо незмінність коефіцієнта тертя впродовж трибовипробувань в