Page 179 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

179

3500
3000 7500
1
2500 7000
1000 1
1 1500
m 2 800 1

S , 600 2 S , m 2 1000 1

400 2 2
2 500 1 2
200 3 3 2 3
3 3
3
0 0
І ІІ ІІІ І ІІ ІІІ

a б
Рисунок 4.14 – Величини зносу високоміцного алюмінієвого сплаву Д16

(1) та анодованих шарів на алюмінієвому сплаві 1011, синтезованих за густини

о
2
струму 5 А/дм у сульфатному електроліті за температури –5 С впродовж 1
години методом твердого анодування (2) та імпульсного твердого анодування

(3), отримані за результатами їх трибологічних випробувань у парі тертя із (а)

сталевою та (б) керамічною кулькою за тертя (I) без мащення (у повітрі), (II) в

мінеральному мастилі І-20 та (III) в синтетичному мастилі EDGE 5W-30.

о
Порівняли анодовані шари, синтезовані за температури –5 С у імпульс-

ному режимі, за зносостійкістю 1/S. Встановили, що залежно від використаного

під час трибологічних випробувань мастила зносостійкість ІТАШ перевищу-

вала від 3 до 10 разів відповідні значення для алюмінієвого сплаву Д16 і від 1.5

до 3 разів значення, отримані для ТАШ, синтезованого за традиційного

2
твердого анодування за густини струму 5 А/дм .
Щоб з’ясувати причини виявлених закономірностей зносу залежно від

типу кульки, використаної для трибоконтакту з досліджуваними матеріалами,

проаналізували особливості механізму зношування, що проявилися під час

тертя усіх проаналізованих елементів трибопар.

4.8. Коефіцієнт тертя фрикційної пари ІТАШ на алюмінієвому сплаві

1011 зі сталевою та керамічною кульками за різних умов мащення.

Оскільки коефіцієнт тертя f відносять до однієї із визначальних

трибологічних характеристик матеріалів, то проаналізували закономірності йо-