Page 180 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

180

го зміни за різних умов мащення під час трибоконтакту ІТАШ (синтезованого

о
на поверхні алюмінієвого сплаву 1011 за температури –5 С з найвищими
показниками зносостійкості під час трибологічного контакту з обома типами

кульок). На рисунку 4.15 показана зміна коефіцієнта f в часі трибологічних

випробувань ІТАШ в парі із сталевою кулькою в різних умовах мащення (без

мащення та за мащення в мінеральному і синтетичному мастилах). Зокрема за

тертя сталевої кульки по поверхні ІТАШ без мащення коефіцієнт тертя

спочатку (приблизно до середини бази випробувань) залишався незмінним

(рисунок 4.15 а). Після цього він поступово, а потім щораз стрімкіше зростав в

0,15 0,15
0,6
0,10 0,10
0,4
0,05 0,05
0,2
f f
f 0,00 0,00
0,0
-0,2 -0,05 -0,05
-0,4 -0,10 -0,10
-0,6 -0,15 -0,15
0 200 400 600 800 0 200 400 600 800 0 200 400 600 800
, s , s , s
а б в

Рисунок 4.15 – Типові закономірності зміни коефіцієнта тертя f в часі

трибоконтакту τ сталевої кульки з поверхнею ІТАШ (синтезованого за

о
температури електроліту –5 С) (а) без мастила, (б) у мінеральному мастилі І-20
та (в) синтетичному мастилі EDGE 5W-30 за контактного зусилля 10 Н.

часі випробувань τ. Відзначили також значний розкид значень коефіцієнта

тертя на етапі його зростання, що може бути спричинене збільшенням кількості

перешкод зворотно-поступальному руху кульки по поверхні тертя у вигляді

задирів, відшарувань тощо. На завершальному етапі випробувань без мащення

значення f стабілізувалися і його максимальний рівень досягав 0,63. Водночас

за тих же силових умов випробувань, але за наявності мастила у зоні контакту

сталевої кульки з ІТАШ коефіцієнт тертя аналізованої трибологічної пари

залишався незмінним (на рівні 0,1 за випробувань у мінеральному мастилі І-20

та на рівні 0,12 – у синтетичному мастилі EDGE 5W-30) впродовж всієї