Page 9 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 9

7

                 Однак густина струму корозії виявилася достатньо чутливою до змін стану
          металу  внаслідок  експлуатації  та  залежала  від  відстані  досліджуваної  ділянки
          трубопроводу  до  катодної  станції  (табл.  2).  Зокрема,  найменша  густина  струму
                                  -4
                                          2
          корозії і  = 0,56∙10  А/см  властива металу ділянки 1 (0,5 км від катодної станції),
                    кор
                                           2
                                   -4
          а найбільша (1,25∙10  А/см ) – сталі ділянки 2, що експлуатувалась на відстані 8 км
          від  катодної  станції  та  для  якої  фіксували  порушення  цілісності  захисного
                                                                                          -4
                                                                                                  2
          покриття; густина струму корозії сталі ділянки 3 становила 0,99∙10  А/см .

              Таблиця 2. Електрохімічні характеристики сталі 20 у вихідному стані та після
                                                51 року експлуатації

                                 Відстань від катодної станції L, км /  Е , В  і , ∙10           -4   Е , В
               Стан сталі                                                       роб       кор   2      кор
                                          ділянка трубопроводу                            А/см

           Вихідний                                   -                           -        0,79        -0,59

                                              0,5 / ділянка 1                   -2,4       0,56       -0,615
           Експлуатований                      8 / ділянка 2                    -0,68      1,25        -0,6

                                               15 / ділянка 3                   -0,6       0,99        -0,6

                 Корозійна  тривкість  експлуатованого  металу  корелює  з  кількістю
          абсорбованого  ним  водню  (рис. 2):  сталі  ділянки  2  з  найвищим  вмістом  водню
          притаманний          найменший           опір
          корозії,  який  майже  в  1,6  рази
          нижчий,  ніж  для  сталі  у  вихідному
          стані.  Виявлені  відмінності  в  опорі
          корозії  та  кількості  водню  у  металі
          ділянок  1–3  пов’язали  з  його
          деградацією  внаслідок  сумісної  дії
          експлуатаційних         навантажень        та
          захисного        потенціалу         різними

          значеннями,        що     за    порушення
          цілісності      ізоляційного       покриття
          спричиняє  наводнювання  металу.
          Зниження         корозійної       тривкості       Рис. 2. Усереднена кількість водню С (І)
                                                                                                         Н
          сталі 20      внаслідок        експлуатації       та густина струму корозії і  (ІІ) сталі 20
                                                                                            кор
          узгоджується           з       виявленими                    у 3%-му розчині NaCl:
          експлуатаційними          змінами      у    її     0 – труба запасу; 1 – відстань 0,5 км від
          мікроструктурі,  а  саме,  збільшенням               катодної станції; 2 – 8 км; 3 – 15 км.
          частки фериту через розпад перліту.
                 Не  виявили  суттєвих  експлуатаційних  змін  механічних  властивостей  сталі
          (табл. 3), водночас її ударна в’язкість (КCU) може знизитися у 1,5 рази. Отже, саме
          ударна в’язкість – найчутливіший показник деградації сталей.
   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14