Page 6 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

4

захисту металів” (керівник семінару – чл.-кор. НАН України, д.т.н., проф. М. С. Хома).

Публікації. Основні результати досліджень, які відображені в дисертації,
опубліковані у 14 наукових працях. Серед них: 8 праць – у наукових фахових
виданнях [1–8], з яких одна [1] внесена до міжнародних наукометричних баз даних
Scopus та Web of Science; 2 – патенти України, 4 – у збірниках тез та матеріалів
конференцій [11–14].

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на
158 сторінках машинописного тексту, складається із анотації, вступу, п’яти
розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та п’яти додатків.
Обсяг основного тексту дисертації складає – 128 сторінок друкованого тексту.
Робота ілюстрована 70 рисунками та 18 таблицями. Список використаних джерел
містить 125 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано науково-технічну актуальність дисертаційної роботи,
показано її зв’язок з науковою темою, сформульовано мету та задачі роботи,
зазначено її наукову новизну та практичну значущість, вказано особистий внесок
здобувача, викладено інформацію про апробацію результатів роботи, публікації та
структуру дисертації.

У першому розділі наведено огляд літературних даних про методи та засоби
захисту трубопроводів від корозії. Розглянуто та проаналізовано специфіку
застосування катодного захисту з різними типами анодних заземлювачів. На основі
опрацьованих літературних результатів сформульовано завдання досліджень та
напрямки їх розв’язання.

У другому розділі подана характеристика досліджуваних матеріалів та
модельних середовищ, описано обладнання та методики виконання експериментів.
Об’єкт досліджень: ферито-перлітна трубна сталь 20 та нержавка 12Х18Н10Т
у вихідному стані та після різних термінів експлуатації.
Випробовували сталь 20 після 51 року експлуатації на газопроводі високого
тиску за катодного захисту потенціалом ~ -0,68 В відносно мідносульфатного
електрода порівняння. Зразки вирізали з труб на різній відстані L від катодної
станції (0,5; 8 та 15 км), а також, для порівняння, з труби запасу.
Досліджували сталь 20 анодних заземлювачів, виготовлених з експлуатованої
20 років труби і експлуатованих в установках катодного захисту трубопроводу 1;
10 та 20,5 років. За час функціонування на аноди подавали електричну напругу 5-
50 В, струм анодних заземлювачів складав 5–50 А залежно від пори року.
Потенціал на захищуваному об’єкті становив від -1 до -1,5 В. Опір ґрунту та анодних
заземлювачів у системі анод–ґрунт визначали вимірювачем опору Ф4103-М1.
Вивчали нержавку сталь 12Х18Н10Т труб анодних заземлювачів у різних
станах: у вихідному та після 2,5 років експлуатації, що розтшовані на відстані 120
та 150 м від точки дренажу (зразки № 1 та 2, відповідно). За час експлуатації на