Page 4 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

2

Для досягнення поставленої мети слід розв’язати такі завдання:
1. Встановити особливості експлуатаційної деградації ферито-перлітної сталі
20 трубопроводу в умовах його катодного захисту.
2. Оцінити вплив тривалої експлуатації анодних заземлювачів з ферито-
перлітної сталі 20 на її структуру, швидкість корозії, електрохімічні та механічні
властивості.
3. Вияснити можливість застосування анодних заземлювачів з
корозійнотривкої сталі.
4. Вивчити вплив активних речовин на зменшення електричного опору в

системі анод– ґрунт та властивості анодів.
5. Розробити конструкцію анодного заземлювача щоб подовжити його ресурс
та поліпшити функціональні властивості.
Об’єкт дослідження: корозія та деградація сталей трубопроводів в умовах
катодного захисту та їх повторне використання для анодних заземлювачів.
Предмет дослідження: закономірності зміни властивостей сталей анодних
заземлювачів за тривалої експлуатації та методи підвищення їх ефективності.

Методи досліджень. Для вирішення поставлених завдань використовували
такі методи експериментальних досліджень: електрохімічний та гравіметричний;
визначали хімічний склад металу та кількість залишкового водню; оцінювали
електричний опір в системі анод–ґрунт; металографічний аналіз структури та
механічні випробування з визначенням твердості, характеристик міцності і
пластичності, ударної в’язкості,

Наукова новизна одержаних результатів.
1. Вперше виявлено експлуатаційне збільшення частки фериту через розпад
перліту вуглецевої сталі 20 за катодного захисту трубопроводу, внаслідок чого
суттєво знижується опір корозії металу у хлоридному водному розчині (в 1,6 рази
нижчий, ніж сталі у вихідному стані), що супроводжується підвищенням
концентрації водню (більш, ніж на порядок).
2. Розроблено новий, захищений патентом України, метод підвищення
ефективності роботи анодних заземлювачів зі сталевих труб застосуванням
активаторів, що дало можливість знизити та стабілізувати опір системи анод–
ґрунт. Встановлено, що найефективнішим активатором є NaCl, під час
використання якого упродовж 23 місяців електричний опір анода зі сталі 20 та
ґрунту є нижчим на ~ 60%, а опір корозії – на ~ 20% порівняно з анодом без
активатора.
3. Вперше показано перевагу використання як анодних заземлювачів
заздалегідь експлуатаційно деградованих труб, які проявляють підвищену
струмовіддачу, що частково компенсує зростання опору в системі анод– ґрунт під
час тривалої експлуатації заземлювачів.
4. Розроблено захищену патентом України конструкцію анодного
заземлювача на основі сталевої труби, яка дає можливість контрольовано
зменшувати опір в системі анод–ґрунт періодичним введенням водних розчинів,
через що підвищується ефективність його роботи.