Page 15 - NYRKOVA_AREF

13

Кінець табл. 2
№ Характеристика чинників корозійного розтріскування KS
8 Після циклічного навантаження, епоксидний покрив, -1,0 В, періодичне змочування 1,60
розчином
9 Після циклічного навантаження, без покриву, -1,0 В, повне занурення у розчин 1,65
10 Вихідний стан, полімерна ґрунтівка, -1,0 В, періодичне змочування розчином 1,70
11 Після циклічного навантаження, полімерна ґрунтівка, -1,0 В, періодичне 1,75
змочування розчином
12 Вихідний стан, без покриву, -1,0 В, періодичне змочування розчином 2,15
13 Після циклічного навантаження, без покриву, -1,0 В, періодичне змочування 2,15
розчином
14 Після циклічного навантаження, без покриву, -2,0 В, повне занурення у розчин 2,43
15 Вихідний стан, без покриву, -2,0 В, повне занурення у розчин 3,5
За зовнішнім виглядом зруйнованих за різних умов зразків можна виділити
принаймні дві серії, характер зламів яких принципово відрізняється (рис. 3, а).

K s

3,5 3,5
3,0
1 2 3 4 5 6 7 2,5 2,43
2,152,15
2,0 K  6 , 1 1,7 1,75 1,87
s
1,5 1,44 1,51 1,561,6
1,04 1,141,17
1,0

8 9 10 11 12 13 14 15 0,5
а 0,0 0,03 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
1
Рис. 3. Фото зламів зразків трубної сталі Чинники КР відповідно до табл. 2
Х70 після руйнування за різних умов (а) та
значення коефіцієнта K (б). б
S
Зразки першої серії (з номерами від 2 до 7) під час випробувань зазнавали
пластичного деформування, внаслідок чого відбулося характерне утягування в
області руйнування, при цьому злам мав в’язкий характер, а значення коефіцієнта
K змінювалися від 1,04 до 1,56. Злами зразків 8 – 15 відрізняються від
S
вищенаведених: візуально можна відмітити меншу частку пластичного
деформування, і, як наслідок – збільшення коефіцієнта K до (1,6-3,5). Під час
S
проведення робіт з встановлення причин руйнування магістрального газопроводу
розміром 1420 15,7 мм на прилеглій до корозійної тріщини ділянці руйнування
залишкова товщина стінки труби становила близько (35-40) % від номінальної, і
характер зламу (рис. 4) за багатьма ознаками був схожій на той, що спостерігали у

лабораторних умовах. Це відповідає значенню коефіцієнта K = 1,6.
S
Рис. 4. Вигляд зламу труби зі сталі Х70 біля
осередку корозійної тріщини, що утворилася
під час експлуатації магістрального
газопроводу розміром 1420 15,7 мм.

Аналізуючи вищенаведені експериментальні дані, запропонували вважати
сталь схильною до корозійного розтріскування, якщо значення коефіцієнта K
S
дорівнює або більше 1,60. Таким чином, на основі аналізу експериментального
матеріалу розроблено методологію оцінювання схильності трубної сталі до