Page 10 - NYRKOVA_AREF
P. 10

8


        чотириточковою схемою згідно з ГОСТ 9.901-2. Постійне навантаження обирали за
        умови забезпечення максимального напруження на рівні 0,95 від границі текучості.
        Тривалість випробувань становила 1 рік.
               Дослідження при малій швидкості деформації проводили на розривній машині
                                                                    –6
        АИМА-5-1 зі швидкістю розтягування зразків 10  с  у повітрі та у випробувальних
                                                                       –1
        розчинах. Випробовували зразки з площею поперечного перерізу в робочій частині
                        2
        9  та  30  мм .  Дослідження  виконували  при  потенціалі  корозії  та  прикладених
        катодних потенціалах в діапазоні від -0,75 В до -2,0 В. Для моделювання впливу дії
        циклічних  розтягуючих  напружень,  яку  зазнає  газопровід  під  час  тривалої
        експлуатації,  частину  зразків  заздалегідь  піддавали  попередньому  циклічному
        навантаженню в діапазоні граничних напружень від 0,4 т до 0,8 т з частотою 10 Гц
                        5
        протягом  10   циклів.  На  частині  зразків  моделювали  локальний  концентратор
        напружень  (КН)  V-подібної  форми.  Випробування  проводили  при  повному
        зануренні  у  розчин  та  в  умовах  періодичного  змочування.  Тривалість  контакту
        зразків  із  розчином  становила:  50  хвилин  у  розчині,  10  хвилин  у  повітрі.
        Дослідження  проводили  на  зразках  без  покривів  і  на  зразках  з  полімерними
        покривами різних типів.
               Електролітичне  наводнювання  сталі  досліджували  згідно  з  ГОСТ  Р  9.915  за
        удосконаленою  методикою.  Для  потоку  зі  стаціонарним  режимом  проникнення
                         I      DC
        водню  J    ст    ст      0  ,  його  концентрацію  в  поверхневому  шарі  кристалічної
                         FS      L
        ґратки обчислювали з формулою:
                                                            I    L
                                                      C     ст     ,                              (1)
                                                        0
                                                             DFS
         J   –  потік  проникнення  водню  в  поверхневий  шар  кристалічної  ґратки  на
          ст
                                                                                          2
        окисненому  боці  мембрани  при  стаціонарному  режимі,  моль/(м с),  I   –  сила
                                                                                                  ст
        струму  при  стаціонарному  режимі  проникнення  водню,  А;  S  –  площа
                                                                               2
        досліджуваного  зразка  з  боку  окислювальної  камери,  м ;  F  –  постійна  Фарадея
                                                                                                           2
        (96485  Кл/моль);  D  –  коефіцієнт  дифузії  водню,  рівний  1,510                        -5   см /с;
        C 0 – концентрація водню в поверхневому  шарі  кристалічної  ґратки  з боку  камери
                                     3
        наводнювання, ммоль/м ; L – товщина мембрани, м. Силу струму I                    ст   розраховували
        за рівнянням:
                                                      I ст    I H 2   I                          (2)
                                                                    ф
                                                                      ,
         I H 2  – загальна сила струму, виміряна в камері окиснення, А; I  – фоновий струм, А.
                                                                                   ф
               Дослідження захисних властивостей полімерних покривів проводили методом
        контролю  катодного  відшарування  згідно  з  ДСТУ  4219  у  3  %-му  NaCl  та
                                                                               о
        модельному  ґрунтовому  електроліті  за  температури  20  С  та  за  циклічної  зміни
                                                                   о
                                о
        температур: від 20  С до 50  С, від 20  С до 70  С впродовж різного часу – від 1 до
                                           о
                                                       о
        4  місяців.  Максимальну  температуру  та  тривалість  випробувань  корегували  в
        залежності від властивостей покривів.
               Дослідження  впливу  температури  (20  С,  60  С),  властивостей  металевої
                                                                 о
                                                                           о
        основи (сталі Х70 та Х80), діаметра круглого дефекту (6 та 20 мм), проводили на
        таких  покривах:  полімерний  стрічковий  на  основі  липкої стрічки  типу  «Полилен»
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15