Page 7 - NYRKOVA_AREF
P. 7

5


           руйнування  зразка  до  його  розриву  в  повітрі  порівняно  з  розчином  (патент  на
           винахід 119578).
                                                                                       о
                                                                                                   о
                  3. Показано, що  за циклічної зміни температур (від 20  С до 50  С) катодне
           відшарування  захисних  покривів від  сталі  Х80  відбувається  інтенсивніше, ніж  від
           Х70:  поліуретанового  на  39  %,  епоксидного  на  9  %,  стрічкового  на  34  %.
           Найбільш стійким проти катодного відшарування визначено епоксидний покрив.
                  4.  Експериментально  доведено,  що  підтримування  захисного  потенціалу  на
           рівні  -1,45  В  призводить  до  швидкішого  відшарування  штучно  зістареного
           стрічкового  покриву  порівняно  з  новим  (приблизно  у  3  рази).  Катодне
           відшарування  нових  і  штучно  зістарених  термореактивних  покривів  нового
           покоління  (гібрид-епоксидний  типу  Polуclad  975  Н  та  поліуретановий  типу
           Polуclad 777) за максимального захисного потенціалу практично не відрізняються.
           Зниження  захисного  потенціалу  до  мінімального  значення  сприяє  збереженню
           захисних  властивостей  полімерними  покривами:  новим  і  штучно  зістареним
           стрічковим – в 9,4 і 26,9 разів відповідно; новим гібрид-епоксидним – в 3,3 рази,

           штучно  зістареним  –  в  1,7  разів;  новим  та  штучно  зістареним  поліуретановим  –
           більше, ніж в 20 разів.
                  4.  Розроблено  та  впроваджено  методику  визначення  потенційно  корозійно-
           небезпечних  ділянок  в  умовах  катодного  захисту  на  діючих  магістральних
           газопроводах  України  (введено  в  дію  з  01.09.2010  р.  наказом  ДК  «Укртрансгаз»
           №323 від 04.08.2010 р.).
                  6.  Основні  висновки,  рекомендації  та  пропозиції  дисертаційної  роботи
           використано під час розроблення СОУ 60.3-30019801-070, ДСТУ Н Б А.3.1-29, зміни
           № 1 до ДСТУ 4219 за участі автора.
                  Особистий  внесок  здобувача.  Формулювання  напрямку  роботи,  постановка
           задачі,  вибір  та  обґрунтування  наукових  підходів  до  дослідження,  безпосереднє
           виконання  експериментальних  досліджень,  аналіз  та  узагальнення  отриманих
           результатів, встановлення залежностей, опис механізмів процесів виконано автором
           самостійно.  Всі  основні  положення  дисертації,  наукові  результати  і  висновки,  які
           становлять  суть  дисертації,  розроблені  та  сформульовані  автором  особисто.  У
           публікаціях,  написаних  у  співавторстві,  здобувачу  належать:  ідея  досліджень,
           теоретичне обґрунтування, постановка задачі, розроблення методологічних підходів,
           виконання  досліджень,  обговорення  та  аналіз  результатів,  їх  інтерпретація  та
           узагальнення. Зокрема, у публікаціях [1, 4, 4-10, 12, 14-16, 18, 20-24, 30-33, 37-47,
           49-50  автору  належать  ідея  та  вибір  напрямку  досліджень,  теоретичне
           обґрунтування,  узагальнення  та  обговорення  експериментальних  результатів,
           встановлення закономірностей, написання статей, у публікаціях 2, 3, 11, 13, 17, 19,
           34,  36,  48]  автором  розроблені  методологічні  підходи,  виконані  дослідження,
           зроблено  обговорення,  узагальнення  та  аналіз  результатів,  їх  інтерпретація  та
           формулювання  висновків;  у  публікаціях  [25-29]  автору  належать  участь  в
           обговоренні та аналізі матеріалу, формулюванні основних положень робіт.
                  Структура  роботи  обговорювалася  спільно  з  науковим  консультантом
           професором  кафедри  технології  електрохімічних  виробництв  Національного

           технічного  університету  України  «Київський  політехнічний  інститут  імені  Ігоря
           Сікорського», д.т.н. Герасименком Ю. С. Автор висловлює подяку співробітникам
   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12