Page 12 - NYRKOVA_AREF
P. 12

10


                                                        п
                                                      F    F р
                                                F               100%                             (4)
                                                  x
                                                         F п
                 р
                        п
           де F  та F  – середні значення показників у розчині та у повітрі.
               Під час досліджень в лабораторних умовах моделювали чинники корозійного
        розтріскування, які можуть бути присутніми на ділянці магістрального газопроводу
        (корозивне  середовище,  захисний  потенціал,  накопичені  цикли  змін  напруження,
        концентратор  напружень,  періодичне  змочування  розчином,  наявність  полімерних
        покривів різних типів).
               Випробування  методом  деформації  з  малою  швидкістю  показали,  що  при
        зміщенні потенціалу в катодну область (Е кор  -1,0 В  -2,0 В) збільшується площа
        поперечного перерізу зразків після руйнування порівняно з повітрям (табл. 1, зразки
        1, 2, 12), що свідчить про підвищення схильності сталі Х70 до крихкого руйнування.

            Таблиця 1. Показники корозійно-механічних властивостей трубної сталі Х70 в умовах
                                  впливу чинників корозійного розтріскування

         №          Умови випробувань та чинники                 ,    S ,     ψ ,    F ,    F σ  ,   F σ B ,  K S
                                                                         1
                                                                                       δ
                                                                                               т
                      корозійного розтріскування                год    мм      %      %       %       %
                                                                          2
          1  Повітря                                            19,5   3,97    56      -      -       -     -
          2  Зразок з труби А у вихідному стані, повне
             занурення у розчин, Е = -1,0 В                     18,0   6,07    33    27,1    -0,9   -2,1  1,70
          3  Зразок з труби Б у вихідному стані, повне
             занурення у розчин, Е = -1,0 В                     20,0   4,35    52     4,0    1,4     0     1,31
          4  Зразок з труби А, після циклічного наванта-
             ження, повне занурення у розчин, Е = -1,0 В        17,0   5,94    34    19,9     0      1,5  1,65
          5  Зразок з труби А у вихідному стані, КН,  повне
             занурення у розчин, Е = -1,0 В                     6,5    6,26    30    27,4    1,4    10,2  1,87
          6  Зразок з труби А у вихідному стані, періодичне
             змочування розчином, Е = -1,0 В                    14,5   6,67    26    33,1    -0,9   -3,3  2,15
          7  Зразок  з труби А після  циклічного наванта-
             ження,  періодичне змочування розчином,
             Е = -1,0 В                                         16     6,62    26    26,4    0,2     4,6  2,15
          8  Зразок з труби А після циклування, КН,
             періодичне змочування розчином, Е = -1,0 В         7,5    6,53    40    28,3    1,4     3,3  2,07
          9  Зразок з труби А у вихідному стані з шаром
             полімерної ґрунтівки, періодичне змочування
             розчином, Е = -1,0 В                               16,0   6,06    33    31,1    -3,5   -6,7  1,70
         10  Зразок  з труби А після циклування з шаром
             полімерної ґрунтівки, періодичне змочування
             розчином,  Е = -1,0 В                              18,0   6,19    32    21,2    -1,2   -4,2  1,75
         11  Зразок  з труби А у вихідному стані, Ек            18,3   4,97    45     4,0    1,6     0,4  1,24
         12  Зразок  з труби А у вихідному стані,
             повне занурення у розчин, Е = -2,0 В               14,0   7,55    16    26,4    -1,2    0,2   3,5
          Примітка.  Зразки  труб  А  ті  Б  мають  хімічний  склад,  типовий  для  сталі  Х70.  Розмір
          феритного  зерна  труби  А  відповідає  (9-10)  номеру,  смугастість  –  бал  4  (ряд  Б).  Розмір
          феритного зерна труби Б  –      номер (10-11), смугастість – бал 2, ряд Б. Кількість і розміри
          перлітної  структурної  складової  в  металі  труби  Б  менше,  ніж  в  металі  труби  А.
          Забрудненість  основного  металу  труби  А  неметалевими  включеннями  дещо  більше,  ніж
          металу труби Б.
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17