Page 9 - NYRKOVA_AREF
P. 9

7


           представлено  огляд  чинників,  що  його  спричиняють,  зроблено їх  аналіз, наведено
           характеристику  основних  типів  корозійного  розтріскування  залежно  від
           корозивності середовища та охарактеризовані можливі механізми розвитку процесу,
           всебічно  розглянуто  умови,  що  викликають  деградацію  полімерних  покривів,  що
           застосовуються в нафтогазовому комплексі, визначено вплив процесу деградації на
           корозію трубопроводів під відшарованим покривом, представлено сучасні уявлення
           про механізми деградації полімерних покривів при катодному захисті та розглянуто
           заходи  щодо  продовження  строку  їх  служби,  дана  характеристика  критеріїв
           електрохімічного захисту, які застосовуються для оцінювання його ефективності та
           аналіз  вимог  нормативних  документів  в  сфері  захисту  від  корозії  магістральних
           трубопроводів,  наведено  підходи  до  оцінювання  небезпеки  корозійного
           розтріскування  магістральних  трубопроводів.  Сформульовано  основні  завдання
           дисертаційної роботи та напрями їх вирішення.
                  У  другому  розділі  обґрунтовано  вибір  об’єктів  досліджень,  наведено
           методики  досліджень.  У  роботі  використані  сучасні  низьколеговані  сталі
           контрольованої прокатки трубного сортаменту Х70 та Х80. Форму та розмір зразків
           вибирали  згідно  з  чинними  нормативними  документами  залежно  від  мети
           випробувань.  Сталеві  зразки  виготовляли:  з експлуатованих  труб  зі  сталі  Х70, які
           відрізнялися за технологією виробництва (їх умовно позначали: труба А – двошовна
           труба  розміром  142015,7  мм,  яка  виготовлена  методом  валкового  формування,
           труба Б – одношовна труба розміром 142015,7 мм, яка виготовлена на пресах); з
           темплетів  труб,  які  не  були  в  експлуатації  (виготовлених  за  такою  самою
           технологією,  як  труба  А)  зі  сталі  Х70  та  Х80.  Хімічний  склад  та  механічні
           властивості  досліджуваних  зразків  відповідали  технічним  умовам  на  відповідні
           труби.
                  Для  приготування  розчинів  застосовували  дистильовану  воду  та  реактиви
           кваліфікації  «ч.д.а.».  Дослідження  проводили  у  таких  розчинах:  3  %-му  NaCl

           (електропровідність 0,110 См/см, рН 7,0); модельному ґрунтовому електроліті (МҐЕ)
           (г/л:  0,037  KCl  +  0,559  NaHCO 3  +  0,008  CaCl 2  +  0,089  MgSO 4,  електропровідність
                   -3
           0,76∙10   См/см,  рН  8,6);  МҐЕ  +  натрієво-калієвий  фосфатний  буферний  розчин
           (1/15 M Na 2HPO 42Н 2О + 1/15 M КH 2PO 4) у співвідношенні 9:1, рН 8,6.
                  Швидкість  проникнення  корозії  за  умови  рівномірної  корозії  (у  мм/рік)
           визначали  методом  масометрії.  Миттєву  швидкість  корозії  визначали  методом
           поляризаційного опору на датчиках з коповерхневим розташуванням електродів зі
           сталі  Х70  або  Х80  за  допомогою  корозиметра  універсального  УИСК-101  із
           самописцем КСП.
                  Потенціали задавали та вимірювали за допомогою потенціостата ПИ-50-1.1 та
           програматора  ПР-8  відносно  хлорид-срібного  електроду  порівняння  (х.с.е.).
           Поляризаційні криві вимірювали у потенціодинамічному режимі за триелектродною
           схемою  за  допомогою  потенціостата  ПИ-50-1.1  та  програматора  ПР8.  Швидкість
                                                  -4
           сканування  потенціалу  5×10   В/с.  З  поляризаційних  кривих  визначали
           електрохімічні характеристики.
                  Випробування при постійній деформації проводили у модельному ґрунтовому
           електроліті при прикладеному захисному потенціалі -1,0 В. Застосовували зразки у
           вигляді  брусу  розміром  100×10×3  мм,  які  навантажували  згинанням  за
   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14