Page 3 - NYRKOVA_AREF

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Газотранспортна система (ГТС) України включає мережу
магістральних газопроводів та газопроводів-відгалужень, які створюють єдиний
технологічний комплекс. Він працює в безперервному режимі завдяки
конструктивним особливостям, що забезпечує транспорт газу в різних напрямках.
Забезпечення надійності експлуатації ГТС є важливим завданням з огляду на
значні протяжності газопроводів, високий тиск газу, тривалі терміни служби та
складні природно-кліматичні умови. Система магістральних газо- і нафтопроводів
істотно впливає на екологічний стан довкілля, що особливо проявляється при
аваріях. Під час довготривалої експлуатації підземних газонафтопроводів можливий
розвиток різних видів пошкоджень з боку зовнішнього середовища, зокрема:
відшарування захисних покривів, утворення дефектів в стінці труби, у тому числі
корозійних. Найнебезпечнішим явищем, яке важко прогнозувати та попереджати, є
корозійне розтріскування (КР). За результатами аналізу статистичних даних різних
фахівців частка відмов магістральних трубопроводів, спричинених корозійним
розтріскуванням, є досить вагомою і становить від 24 до 36 %.
Перше руйнування такого типу, що супроводжувалось аварією магістрального
газопроводу (МГ) діаметром 610 мм, відбулося близько 50 років тому в Сполучених
Штатах Америки. Пізніше подібні руйнування описані дослідниками Аргентини,
Австралії, Канади, Ірану, Іраку, Італії, Нідерландів, Пакистану, Саудівської Аравії,
країн СНД. До корозійного розтріскування переважно схильні магістральні
газопроводи, але в останні роки випадки корозійного розтріскування зареєстровані й
на магістральних нафтопроводах (руйнування нафтопроводу після 20 років
експлуатації в республіці Комі, Росія, 1994 р.).
В Україні перша відмова магістрального трубопроводу через корозійне
розтріскування зареєстрована в 2003 р. на магістральному газопроводі розміром
142015,7 мм після 20 років експлуатації. За даними досліджень Інституту
електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України осередок руйнування знаходився
поблизу поздовжнього шва труби, виготовленої зі сталі контрольованої прокатки
Х70. Дві інші аварії, які сталися пізніше на тому самому газопроводі, та 3 аварії на
газопроводах іншого діаметру та технології виробництва труб майже за всіма
ознаками схожі з першою. Значний внесок в дослідження корозійного
розтріскування магістральних газопроводів зробили Поляков С. Г., Рибаков А. О.,
Красовський А. Я., Ориняк І. В., Никифорчин Г. М., Крижанівський Є. І.,
Дмитрах І. М., Арабей А. Б., Антонов В. Г., Мазель А. Г., Parkins R. N., Baker M.,
Cheng Y. F.
Враховуючи небезпеку та масштабність корозійного розтріскування,
розглянута проблема залишається актуальною, а вивчення механізму процесів, що
призводять до його розвитку, має наукове і практичне значення. Важливість
детальнішого вивчення корозійного розтріскування магістральних трубопроводів
обумовлює актуальність проведення фундаментальних досліджень та пошук нових
підходів до визначення ймовірності його розвитку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота
виконана у відділі зварювання газонафтопровідних труб Інституту
електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України у рамках таких тем: відомчого