Page 18 - NYRKOVA_AREF

16

о
за температури 20 та 60 С), до 1,75 і 1,82 (у розчинах, в яких проводили
випробування методом катодного відшарування покриву при Е кор та при -1,45 В).
Для з’ясування, що саме сприяло підвищенню схильності сталі до корозійного
розтріскування (підвищення рН або присутність продуктів деградації стрічкового
покриву) випробування проведені у модельному ґрунтовому електроліті зі штучно
створеним рН 11.
Експериментально показано, що у цьому розчині K становив 1,15 (рис. 7, б).
S
Тобто, підвищення схильності до крихкого руйнування обумовлено впливом саме
продуктів деградації ґрунтувального шару, а не власне зміщенням рН розчину в
лужну область.

Методом інфрачервоної спектро-
скопії дослідили стрічковий покрив у
вихідному стані та після випробувань.
Встановили, що після його витримування 1 2 3 4 5 6 7 8 9
а
за підвищеної температури, або після pH
випробувань методом катодного відша- 10,0
рування, поліетиленова стрічка впродовж 8,0 pH вих  8, 6
2,5 місяців випробувань не деградує. В 1 2 3 2,63 5 6 7 8 9
4
спектрах з’являються смуги неорганіч- K s 2,03
них наповнювачів карбонату кальцію і 2,0 1,7 1,34 1,75 1,54 1,62
тальку, які входять до складу ґрунту- 1,15
вального шару, що вказує на початок 1,0
його деградації. Процес деградації ґрун- 0,05
тувального шару викликає зміну власти- 1 2 3 4 5 6 7 8 9
востей розчину (рН, електропровідності Чинники деградації покриву згідно з табл. 4

та корозивності відносно сталі Х70). У б
розчині, в якому наявні продукти де- Рис. 7. Зовнішній вигляд зразків сталі Х70 в
градації стрічкового покриву відзначено області розриву (а) після випробувань за
підвищення схильності сталі Х70 до потенціалу -1,0 В у МҐЕ у вихідному стані та
розчинах на його основі після деградації в
корозійного розтріскування, оціненої за них стрічкового покриву за різних умов;
коефіцієнтом K . зміна коефіцієнта схильності до корозійного
S
розтріскування KS і рН (б).
Отже, умовами, які спричиняють деградацію полімерного стрічкового
покриву, визначено контакт з корозивним середовищем, наявність дефекту та
катодна поляризація. Підвищення температури прискорює процес, при збільшенні
тривалості випробувань процес деградації покриву продовжує розвиватися.
Деградацію ґрунтувального шару підтверджено методом інфрачервоної
спектроскопії. Присутність продуктів деградації покриву у розчині підвищує
схильність сталі Х70 до крихкого руйнування.
У п’ятому розділі наведено результати корозійно-механічних досліджень,
високоміцної сталі Х80 для магістральних трубопроводів в умовах комплексного
протикорозійного захисту. Порівняльні дослідження корозійних, електрохімічних та
корозійно-механічних властивостей трубної сталі категорій Х70 та Х80, границі
міцності яких складали 640 МПа – для Х70 і 691 МПа – для Х80 у модельному