Page 19 - NYRKOVA_AREF

17

ґрунтовому електроліті показали, що тривкість проти суцільної корозії практично
однакова (0,023 мм/рік для Х80 і 0,022 мм/рік для Х70).
Для сталі Х80 спостері- Е, В
гається зниження потенціалу виді- -1,25 Е Х80 1 2
лення водню до -0,850 В порівняно Е Х70 Н 2
Н
зі сталлю Х70, для якої цей 2
-1,00
потенціал дорівнює -0,950 В
(рис. 8). Це можна пояснити особ-
ливостями формування поверхне- -0,75
вого шару під час виготовлення
сталевого листа. Механізм анод-
ного розчинення залишається -0,50
0,0
незмінним та визначається швид- -3,0 -2,0 -1,0 lg i (i, А/м )
2

кістю відновлення кисню. За ре- Рис. 8. Катодні поляризаційні криві сталей Х70
о
зультатами тривалих корозійно- (1) та Х80 (2) за температури 20 С у МҐЕ.
механічних досліджень (впродовж 1 року) у модельному ґрунтовому електроліті при
постійній деформації та катодного потенціалу -1,0 В показано, що для Х70 властива
підповерхнева корозія, для Х80 – міжкристалітне руйнування, спричинене воднем
(рис. 9, а).На сталі Х70 виявлені окремі ділянки підповерхневої корозії протяжністю
до 280 мкм глибиною до 17 мкм і локальні ділянки міжзеренного руйнування,
спричиненого воднем,яке розповсюджується на довжину 132 мкм та глибину

430 мкм (рис. 9, а). В приповерхневих шарах сталі Х80 після випробувань виявлені
окремі ділянки міжзеренного руйнування довжиною до 495 мкм та глибиною до
7 мкм (рис. 9, б). Такий вид корозії, може бути обумовлений проникненням водню,
що утворюється в електроліті під дією катодної поляризації, в метал.

Рис. 9. Під-
поверхнева
корозія сталі
Х70 (а) та
міжзеренне
руйнування
сталі Х80 (б)
після
випробувань у
МҐЕ, ×500.
а б

Результати досліджень схильності до корозійного розтріскування в умовах
катодної поляризації (рис. 10, а) показали, що при зміщенні прикладеного
потенціалу від Е кор до -1,0 В, після руйнування зразків обох сталей відмічається
збільшення площі їх поперечного перерізу та частки крихкої складової в зламі
(рис. 10, б).
За мінімального захисного потенціалу -0,75 В закономірності і характер
руйнування сталей практично однакові (табл. 5). Різниця у схильності то крихкого
руйнування проявляється за потенціалу, що наближається до максимального