Page 87 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

87

H 2SO 4 зумовлений тим, що кінетика реакції виділення водню в меншій мірі

ускладнена адсорбцією аніонів, на відміну від інших розчинів, наприклад,

хлоридних. Тому, такий розчин найчастіше використовується в практиці

електролітичного наводнення зразків, що дає змогу співставити отримані

характеристики наводнених матеріалів з відомими результатами попередніх

досліджень.

Сумарна катодна реакція виділення водню з кислого розчину може бути

представлена у загальному вигляді:

–
+
2Н 3О + 2е => Н 2 + 2Н 2O
Розряд іонів водню практично на всіх металах проходить за певної

перенапруги, величина якої залежить від природи металу катода і стану його

поверхні, густини струму, температури, складу електроліту, значення рН та

інших умов електролізу і зумовлена труднощами перебігу наступних стадій

катодної реакції:
1) транспортування водневих іонів або їх донорів до поверхні катода

(подвійного електричного шару);
2) розряд іонів водню на катоді, тобто звільнення протонів від

+
сольватних зв'язків H s і адсорбція їх на поверхні металу з одночасною

електронейтралізацією (реакція Фольмера):
–
+
H s + е => H ад
де: Н ад – адсорбований атом водню;

3) утворення молекул Н 2 на поверхні металу при збереженні

адсорбційних зв'язків, яке проходить по двох реакціях:

- рекомбінації (реакція Тафеля) Н ад + Н ад => Н 2 ад або
+
–
- електрохімічної десорбції (реакція Гейровського) Н ад + Н + е => Н 2 ад
4) десорбція адсорбованих молекул Н 2 ад з поверхні металу і перехід їх в

прикатодний шар електроліту;

5) міграція молекулярного водню Н 2 з прикатодного шару у глибину

розчину з подальшим виділенням в атмосферу у газоподібному стані.