Page 88 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

88

Внаслідок неоднакової активності різних ділянок гетерогенної поверхні

катода, реакції електрохімічної десорбції і рекомбінації можуть проходити

паралельно. Інтенсивність поглинання водню металом при катодному

процесі зростає за присутності в розчині певних сполук (H 2SeO 3, CS(NH 2) 2,

Na 2HAsO 4 та ін.), які є стимуляторами наводнювання. Невеликі їх

концентрації (0,01… 10 мг/л) у розчині уповільнюють рекомбінацію і

молізацію іонів, полегшуючи тим самим умови проникнення водню в

глибину металу.

В результаті взаємодії триоксиду миш’яку з водою утворюється

миш’яковиста кислота (орто):

As 2O 3 + 3H 2O = 2H 3AsO 3

В кислому середовищі вона дисоціює постадійно, з утворенням різних

форм гідратованих арсеніт-іонів:

+
−
H 3AsO 3 ↔ H + [H 2AsO 3]
−
2−
+
[H 2AsO 3] ↔ H + [HAsO 3]
+
2−
[HAsO 3] ↔ H + [AsO 3] 3−
Таким чином, в електроліті одночасно присутні три види арсеніт-іонів,

які відрізняються адсорбційною здатністю і ефективністю стимулювання

дифузійного проникнення водню в метал, різним впливом на кінетику

розряду гідратованих іонів водню та швидкістю власного відновлення на

катоді, як донорів протонів.

2.6.2 Визначення концентрації дифузійного водню волюметричним

методом

Об’єм дифузійно-рухливого водню, десорбованого зі зразка, визначали

за допомогою приладу евдіометричного типу (рис.2.6). Прилад U-подібної

форми, в якого праве коліно представляє калібровану бюретку об’ємом 1 мл

(ціна поділки – 0,01 мл), ліве – циліндричну скляну колбу з конусною шліф-

муфтою у верхній частині та притертим герметичним краном.