Page 65 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end
P. 65

65

                  дозволяє      наносити       покриття       великої      товщини,       що     знижує      їх

                  функціональність за дії абразивного чинника.

                         Методи  модифікації  поверхні  азотуванням  теж  можуть  бути

                  використані  для  підвищення  опору  трибокорозії.  У  праці  [240]  розглянуто

                  трибокорозійну поведінку азотованого сплаву Ti6Al4V у 0,9% розчині NaCl.

                  Азотування при 1173 К протягом 6 годин суттєво підвищило зносостійкість

                  матеріалу без утворення тріщин порівняно із зразками азотованими при 973

                  К.  Досліджено  [241]  вплив  азотування  низького  тиску  сплаву  Ti6Al4V  на

                  трибокорозію  з  подальшим  плазмовим  окисленням  при  700◦С.  Окислені

                  поверхневі  шари  кристалізувались  з  рутилом  і  слідами  нанокристалітів

                  анатазу TiO 2 і призвело до покращення опору трибокорозії. Автори [242, 243]

                  досліджували вплив оксидних та оксинітридних шарів, сформованих на етапі

                  старіння (Т = 620°С, t = 7 h), на фретинготривкість титанового сплаву ВТ22


                  (Ti–5Al–4,75Mo– 4,75V–1Cr–1Fe) для оптимізації фазово-структурного стану
                  модифікованого шару. Найвищу фретинготривкість у парі сплав ВТ22–сплав


                  Д16Т  можна  забезпечити,  поєднуючи  оксинітрування  з  нанесенням  шару

                  антифрикційного  покриву  ВАП-2  (МоS₂),  що  дає  можливість  суттєво

                  зменшити адгезійний складник і схоплення.

                         Ще  одним  широко  розповсюдженим  способом  нанесення  покриттів  є

                  гальванічний  [41,  80,  103,  119,  244–245].  В  результаті  досліджень

                  композиційних  покриттів  на  нікелевій  основі  (Ni–B;  Ni+Cr 3C 2  (мікро);

                  Ni+Cr 3C 2 (нано); Ni+CrC 2( нано); Ni–SiC +Cr 3C 2 (нано)) встановлено [244], що

                  інтенсивність зношування композиційних покриттів визначається їх складом

                  та  структурою,  який  представляє  собою  нікелеву  матрицю,  де  рівномірно

                  розподілені тверді частинки карбідів або боридів, а в деяких покриттях ще і

                  наночастинки  карбіду  кремнію.  Хімічний  склад  і  структура  композиційних

                  покриттів  визначають  їх  поверхневу  міцність  і  здатність  утворювати

                  вторинні  структури  на  робочих  поверхнях.  Результати  показали,  що

                  мінімальним втратами матеріалу за  трибокорозії  у  водопровідній воді  і 5%
   60   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70