Page 65 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end
P. 65
65
дозволяє наносити покриття великої товщини, що знижує їх
функціональність за дії абразивного чинника.
Методи модифікації поверхні азотуванням теж можуть бути
використані для підвищення опору трибокорозії. У праці [240] розглянуто
трибокорозійну поведінку азотованого сплаву Ti6Al4V у 0,9% розчині NaCl.
Азотування при 1173 К протягом 6 годин суттєво підвищило зносостійкість
матеріалу без утворення тріщин порівняно із зразками азотованими при 973
К. Досліджено [241] вплив азотування низького тиску сплаву Ti6Al4V на
трибокорозію з подальшим плазмовим окисленням при 700◦С. Окислені
поверхневі шари кристалізувались з рутилом і слідами нанокристалітів
анатазу TiO 2 і призвело до покращення опору трибокорозії. Автори [242, 243]
досліджували вплив оксидних та оксинітридних шарів, сформованих на етапі
старіння (Т = 620°С, t = 7 h), на фретинготривкість титанового сплаву ВТ22
(Ti–5Al–4,75Mo– 4,75V–1Cr–1Fe) для оптимізації фазово-структурного стану
модифікованого шару. Найвищу фретинготривкість у парі сплав ВТ22–сплав
Д16Т можна забезпечити, поєднуючи оксинітрування з нанесенням шару
антифрикційного покриву ВАП-2 (МоS₂), що дає можливість суттєво
зменшити адгезійний складник і схоплення.
Ще одним широко розповсюдженим способом нанесення покриттів є
гальванічний [41, 80, 103, 119, 244–245]. В результаті досліджень
композиційних покриттів на нікелевій основі (Ni–B; Ni+Cr 3C 2 (мікро);
Ni+Cr 3C 2 (нано); Ni+CrC 2( нано); Ni–SiC +Cr 3C 2 (нано)) встановлено [244], що
інтенсивність зношування композиційних покриттів визначається їх складом
та структурою, який представляє собою нікелеву матрицю, де рівномірно
розподілені тверді частинки карбідів або боридів, а в деяких покриттях ще і
наночастинки карбіду кремнію. Хімічний склад і структура композиційних
покриттів визначають їх поверхневу міцність і здатність утворювати
вторинні структури на робочих поверхнях. Результати показали, що
мінімальним втратами матеріалу за трибокорозії у водопровідній воді і 5%