Page 218 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

218

Суттєвого впливу водню на зміну механізмів тертя та зношування

алюмінію і міді не виявлено, однак утворення оксидів на поверхні міді

знижує опір руйнуванню при терті. Присутність водню в зоні контакту

відіграє позитивну роль, оскільки він відновлює оксиди. Для нікелю в

процесі наводнювання характерне зростання твердості та напружень у

поверхневих шарах, що знижує опір руйнуванню за умов трибокорозії.

Показано, що за однакового типу кристалічної гратки армко заліза і

ніобію у них різний характер наводнювання. Водень по-різному впливає на

механізм їх руйнування при терті. У залізі окрихчування поверхневого шару

пришвидшує руйнування поверхні за механізмом диспергування, а у ніобію

сумісна дія водню та механічного чинника приводить до руйнування

поверхні за рахунок перенаклепу.
Отже трибокорозійна поведінка чистих металів за впливу водневого

чинника (катодна поляризація) визначається вторинними структурами, які, у
свою чергу, залежать від властивостей металу, та концентрацією водню в

зоні фрикційної взаємодії, де останній може викликати структурні зміни в
поверхневих шарах, а також змінювати напружено-деформований стан за

сорбційно-десорбційного руху.

5.2 Вплив електролітичного наводнювання на структуру і

властивості поверхневих шарів ферито-перлітних сталей

У результаті багаторічних досліджень встановлено основні

закономірності водневої крихкості сталей [330–334]: чутливість до водневого

окрихчення визначається їх мікроструктурою; водень максимально впливає

на механічні властивості феритних сталей і значно менше – аустенітних;

3
окрихчення може спричинити наднизька (<1 см /100 г металу) концентрація
водню; крихкість стає необоротною з перевищенням деякого критичного

рівня концентрації водню або зі збільшенням часу його взаємодії з металом;