Page 193 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

193

виникають у формі пластинок, розташованих по границях зерен, площинах

ковзання і двійникування всередині зерна [184]. Оскільки гідридне

перетворення в титані має значний об’ємний ефект, воно призводить до

збільшення дефектності гратки. Утворені дефекти є додатковими

оклюдерами водню. На повітрі поверхня титану покрита оксидною плівкою,

яка має малу товщину і руйнується при відносно невеликих тисках.

Руйнування цієї плівки, зокрема, під час тертя, сприяє адсорбції водню

металевою поверхнею титанових сплавів, що впливає на його властивості і

трибологічну поведінку.

Встановлено, що після електролітичного наводнювання за густини

2
струму 1 А/дм протягом 1 год мікротвердість титану практично не
змінюється. На кривих залежностей мікротвердості від густини струму і

тривалості наводнювання виявлено невеликі максимуми відповідно за 1,5

2
А/дм і 2 год. За вищих параметрів наводнювання твердість металу
знижується (рис.5.22).

50 
H кг/мм 50 2
 H кг/мм

170 180
170
160
160
150
150
140 140

130 130
120
120
110
0,0 0,5 1,0 1,5 2,0
j, A/dm 2 0 1 2 3
, год
а б
Рисунок 5.22 – Залежність мікротвердості ВТ1-0 від густини струму

2
(час 1 год) (а) і тривалості наводнювання (густина струму 1 А/дм ) (б).

Мікроструктура поперечного перерізу металу свідчить про утворення

дефектів типу пор (рис.5.23), що пов’язано з об’ємним ефектом, який

супроводжує утворення гідридних фаз.