Page 195 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

195

При збільшенні тривалості наводнювання до 2...3 год спостерігається

зменшення міжатомних відстаней у кристалічній гратці. Водночас на

дифрактограмах металу фіксуються рефлекси, що відповідають гідриду ТіН 2.

Оскільки гідридне перетворення відбувається, як правило, на границях зерен

і супроводжується об’ємним ефектом, воно ініціює окрихчування матеріалу.

Це підтверджує значний розкид даних по мікротвердості та мікроструктура

поперечного перерізу металу з дефектами типу пор. Отже, тривалість

2
наводнювання 2 год за густини струму поляризації 1 А/дм є критичною, що
призводить до утворення гідридів титану та тріщиноутворення.

Кількісний поверхневий локальний аналіз вмісту водню в титані після

катодної поляризації свідчить про практично лінійну залежність концентрації

2
газу від густини струму наводнювання: 18 ppm за густини струму 1 А/дм і 26
ppm – за 2 А/дм 2 (рис.5.25). Порівняння отриманих результатів з

аналітичними залежностями розчинності титану від тиску газу і температури
свідчать, що дані рівноважні концентрації за кімнатної температури можна

10
отримати при наводнюванні за дуже високого тиску газу – 10 Па. За
кімнатної температури концентрація водню в титані 18...26 ppm досягається

внаслідок утворення твердих розчинів, гідридних фаз та накопичення газу у

дефектах структури та міжзеренному просторі.

30
27
24 Ti
C, ppm 21
18

15
12
9
6 вих
2
1A/дм
3
2A/дм 2
0
0,0 2,5 5,0 7,5 10,0 12,5
L, мм

Рисунок 5.25 – Кількісний аналіз вмісту залишкового водню в титані

2
після наводнювання за густини струму 1 і 2 А/дм .