Page 170 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

170

0,066 %. Це можна пояснити наступним чином. Ймовірно, за густини струму

2
наводнювання 0,5 А/дм концентрація водню в залізі не перевищує
рівноважну. Водень розчинається у кристалічній гратці зерен, що

проявляється у збільшенні міжплощинних відстаней та виникненні

внутрішніх напружень. Надлишковий водень локалізується на границях

зерен, у дефектах гратки, які стають зародками тріщин. Збільшення

концентрації водню в цих дефектах і його молізація призводить до появи і

поширення підповерхневих тріщин, внаслідок блістероутворення. При цьому

на поверхні металу утворюються блістери, локальна мікротвердість яких

може на 20% перевищувати середньоповерхневу, і відбувається релаксація

напружень. З підвищенням густини струму електролітичногого

2
наводнювання до 2 А/дм параметри гратки зменшуються до вихідних
значень, зникає її напружений стан. При цьому посилюється виділення

дифузійно-рухливого водню (рис. 5.4 а).
Методом вакуумної екстракції встановлено, що водень, який

накопичується в об’ємі металу під час катодної поляризації, видаляється з
нього протягом 1...2 год після припинення наводнювання (рис.5.4 а).

3
Найбільший об’єм водню (19,5 см /100 г металу) виділяється зі зразків,
2
2
наводнених за густини струму 2,0 А/дм , учетверо нижчий - за 1,0 А/дм .
Застосування локального аналізу залишкового водню у поверхневих
2
шарах армко-заліза в результаті наводнювання за густини струму 1 і 2 А/дм

1 година (рис. 5.4б) показали, що після наводнювання за густини струму 1
2
2
А/дм концентрація водню у 4 рази вища від вихідної, за 2 А/дм – у 5,3 раза,
що становить відповідно 12 і 16 ppm. Концентрація водню у різних ділянках

металу, як у вихідному стані, так і після наводнювання відрізняється,

оскільки зону локального плавлення при аналізі потрапляють ділянки з

різною кількістю структурних дефектів, зокрема максимальна кількість

залишкового водню локалізується вздовж границь зерен.