Page 157 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

157

2
i, mA/cm
100

10

1

0,1

0,01

1E-3
2
1
1E-4

1E-5
-2,0 -1,6 -1,2 -0,8 -0,4 0,0 0,4 0,8
E, mV

Рисунок 4.10 – Поляризаційні криві сталі 08Х18Н10Т

у 3% розчині NaCl:

1 – ненавантажений зразок 2 – під час тертя.

З початком механічної активації поверхні рухомим індентором, на

ділянці І (припрацювання – руйнування оксидних плівок), його потенціал

поступово зміщується в негативну сторону і набуває значень на рівні -0,425

В, а коефіцієнт тертя з 0,12 зростає до 0,38. На ділянці ІІ спостерігається

встановлений режим тертя, де коефіцієнт тертя незначно змінюється, а

облагородження потенціалу пов’язане із зменшенням напружень у зоні
контакту і руйнуванням поверхневих шарів, через збільшення площі

контакту.
Осциляційний характер зміни трибопотенціалу на всьому етапі тертя

свідчить за руйнування поверхні сталі за механізмом окислювального
зношування, тобто відбувається пасивація-репасивація поверхневих шарів за

контакту. Після роз’єднання трибоспряження (ділянка ІІІ), електродний

потенціал зміщується в позитивний бік, однак він не досягає значень