Page 102 - Dys

102

яке може спричинити посилення негативного впливу середовища на опір

сталі корозійно-втомному руйнуванню по механізму водневого окрихчення.

300

40
250 2
1 30
N і , ·10 3 цикли 150 20 K m , г/(м 2 ·год)
200

100
10

50

0
5 6 7 8 9 10 11
pH

Рисунок 4.7 – Залежність кількості циклів N і (1) до зародження втомної

тріщини та швидкості корозії K m (2) у водних розчинах від рівня їх рН.

Значне (у 1,6–3 рази) підвищення опору сталі 17Г1С корозійно-

втомному руйнуванню зафіксували у водних розчинах у присутності додатків

фосфат-, силікат-, нітрит-, хромат-іонів та іонів цинку в концентрації 0,05 N

(рис. 4.8).

Зокрема, на опір сталі втомному руйнуванню суттєво впливає

добавляння фосфат- та силікат-іонів (рис. 4.8); вони зменшують агресивний

вплив води, при цьому у випадку силікат-іонів інгібувальний ефект

виражений сильніше. Такий ефект можна пояснити інгібувальним впливом

фосфат- та силікат-іонів на поверхневі плівки в результаті хемосорбційної

взаємодії самих аніонів з поверхневими атомами феруму, а також

підвищенням рН середовища.