Page 103 - Dys

103

З додаванням аніонів-окиснювачів, а саме, нітритів та хроматів,

спостерігається подібна ситуація (рис. 4.8). За їх присутності у розчинах

відзначали кращий ефект репасивації сталі. Однак окиснювачі зміщують

електродний потенціал сталі в анодну область і у випадку руйнування

захисних плівок під час циклічного навантаження стимулюють

нестаціонарний процес окиснення металу на ювенільних ділянках

деформованої поверхні, коли поверхнева концентрація окиснювачів ще не

достатня для забезпечення ефективного захисту. Цим явищем можна

пояснити наявність критичних значень концентрацій, нижче яких

спостерігається їх негативний вплив на опір сталі втомному руйнуванню,

зокрема нітритів у концентрації 0,005 N (рис. 4.8).

250 NaNO
2 K CrO
2 7 ZnSO
4
200 NaSiO 4
N і , ·10 3 цикли 150 H O Na PO 4

3

100

50 2 NaNO 2

0
1 2 3 4 5 6 7

Рисунок 4.8 – Залежність кількості циклів до зародження корозійно-

втомної тріщини N і у сталі 17Г1С від складу середовища: дистильована

вода (1) та водні розчини фосфатів, 0,05 N (2), силікатів, 0,05 N (3),

нітритів, 0,005 N (4), нітритів, 0,05 N (5), хроматів, 0,05 N (6), іонів цинку,

0,05 N (7).