Page 141 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

141
збереження часткового зв’язку між матрицею та великими карбідами, що

виділялися і коагулювали вздовж меж зерен під час тривалої експлуатації сталі

на парогоні. Когезія між ними остаточно порушувалася лише під час руйнування

зразка за випробувань на розтяг чи удар. Після відновлювального термічного

оброблення експлуатованої сталі на її зламі переважав в’язкий ямковий рельєф з

дрібними карбідами на дні ямок, значна частина яких зберегла зв'язок з

матрицею навіть після випробувань зразків на розтяг чи удар. Це вважали

ознакою їх високої когезії, і свідченням відновлення сталі.

6. Розкриті механізми руйнування експлуатованої і відновленої сталі

12Х1МФ за випробувань на розтяг та удар узгоджуються з закономірностями

зміни їх механічних властивостей. Адже відновлення когезії включень з

матрицею та зменшення кількості крупних включень вздовж меж зерен корелює

з підвищенням і міцності, і пластичності, і ударної в’язкості сталі.

7. Атестація відновленої сталі за твердістю, характеристиками міцності і

пластичності та опором крихкому руйнуванню підтвердила значне покращення

цих механічних властивостей порівняно з відповідними характеристиками

експлуатованої сталі. Крім того, досягнули їх відповідності регламентованим
значенням цих показників, передбаченим для сталі у вихідному стані, що

обґрунтовує доцільність використання запропонованого режиму
відновлювального термічного оброблення для продовження ресурсу тривало

експлуатованих критично важливих елементів парогонів ТЕС.