Page 138 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

138
і робили енергетично сприятливими для легкого поширення руйнування. Крім

того, самі межі зерен також ставали перешкодами для поширення руйнування

відколом у суміжні зерна експлуатованої сталі з околу ВП труби і, як наслідок,

вздовж них утворювались відносно високі гребені з дрібними ямками відриву на

їх вершині, утвореними на включеннях, зосереджених вздовж цих меж

(рис. 4.26в).

Після відновлення сталі з околу ВП труби на переході до доламу на зламі

ударного зразка виявила відносно добре окреслену зону витягування, що є

ознакою достатньо високої пластичності відновленої сталі (рис. 4.26б). Класичні

ознаки крихкого кріззеренного відколу з чітко окресленими гребенями,

сформованими на переходах між ділянками відколу вздовж основних і

вторинних площин спайності спостерігали впродовж всієї зони доламу (рис.

4.26б, г, е). Як особливість, відзначили наявність всередині окремих фасеток

крізьзеренного відколу великих (до 2–3 мкм) часточок з чітко окресленими

порожнинами, утворених навколо них (рис. 4.26е). Чітка крайка навколо цих

порожнин свідчить про відсутність деформації у матриці під час випробувань на

удар. Отже відкол, який поширюється в металі зі швидкістю звуку, просто
перерізав ці порожнини, які вже були в металі. Їх розміри і розташування

всередині зерен, крізь які поширився відкол, дають підстави стверджувати, що ці
включення слід віднести до тих, які не розчинилися під час ВТО через повну

втрату когезії з матрицею. Причому візуалізовані відколом порожнини навколо
них підтвердили це.

Підсумовуючи результати проведеного аналізу, можна стверджувати, що

після застосування запропонованого режиму ВТО було досягнуто поставлену

мету – забезпечено протікання структурних перетворень в експлуатованій сталі

(причому і біля ЗП, і біля ВП труби), заліковано значну кількість розпорошених

у перерізі труби пошкоджень експлуатаційного походження, відновлено

когезивну міцність між новоутвореними дрібними часточками карбідів і

навколишньою матрицею та, як наслідок, підвищено опір крихкому руйнування

сталі, тривало експлуатованої на парогоні. Все це дає підстави сподіватись на