Page 140 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

140
Висновки до розділу 4

1. Обґрунтовано тривалість експозиції під час першого етапу

аустенітизації експлуатованої сталі при 1100°С і наступного її охолодження на

повітрі та показано, що повторна нормалізація від 960°С з подальшим відпуском

при 740°С додатково поліпшила розподіл зерен у поперечному перерізі труби.

Зокрема, після термічного оброблення по всій товщині стінки труби відсоток

великих зерен у структурі сталі знизився до 10%, а дрібних – збільшився до 55%,

що вважали позитивним фактором впливу на схильність сталі до повзучості.

2. Проаналізовано характер зміни структурних показників теплотривкої

сталі 12Х1МФ розтягненої зони гину, а саме відсоток дрібних (до 10 мкм),

середніх (від 10 до 30 мкм) та крупних (понад 30 мкм) за розмірами зерен після

експлуатації та відновлення. Зокрема, після відновлення сталі частка крупних

зерен зменшилася на 10%, а дрібних зросла на 60%. Показано, що кількість

дрібних зерен корелює з твердістю, яка після відновлення підвищилася до 170

HB, порівняно з 120 HB для експлуатованої сталі.

3. Запропонований режим відновлення виявився ефективним для
підвищення показників і міцності, і пластичності сталі 12Х1МФ. Ефект

відновлення сталі був максимальним в околі зовнішньої поверхні труби, де його
позитивний вплив на показники пластичності досягав 60%. Крім того, після

відновлювального термічного оброблення суттєво (у понад 2 рази) зросла ударна
в’язкість сталі по всій товщині стінки труби.

4. Проаналізовано кількість карбідів (або їх слідів у вигляді пор) в тілі

зерен та на їх межах. Встановлено, що після відновлення кількість карбідів на

межах зерен зменшилася. Зокрема, після запропонованого режиму відновлення

відсоток включень і пор всередині зерен збільшився, тоді як на межах зерен –

зменшився.

5. Фрактографічно на дні великих ямок в’язкого рельєфу на зламі гладкого

зразка на розтяг і на ударну вязкість з експлуатованої сталі виявили розсипи із

нанорозмірних (до 300 нм) часточок. Їх віднесли до ознак, які доводять