Page 135 - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії

135
часточок на дні ямок виявляли значно більше ніж на зламі сталі з околу ЗП труби,

то це вважали прямим доказом інтенсивнішої деградації сталі, експлуатованої

біля ЗП труби. Адже саме тут, причому незалежно від режиму експлуатації гину

парогону ТЕС (усталений чи пов'язаний з маневруванням під час зупинок

технологічного процесу) досягалися найвищі напруження розтягу [8, 104].

Отже, проведений аналіз також довів ключову роль умов, які сприяли

повзучості в околі ЗП труби, а отже, і їх відповідальність за втрату когезії

включень з матрицею та формування міжзеренної пошкодженості в об’ємі

металу внаслідок повзучості. При цьому ззовні (на макроскопічному рівні) метал

зберігав свою цілісність, а всередині (на мікроскопічному рівні) – набував ознак,

властивих порожнистій структурі матеріалу типу пемзи, цілісність якої

визначається виключно міцністю перетинок між порожнинами. Зрозуміло, що

руйнування металу з такою розвиненою мережею пошкоджень стає лише

справою часу, необхідного для об’єднання цих дефектів з утворенням

макротріщини. Тоді як застосування ВТО дало змогу залічити значну частину

тих експлуатаційних дефектів, які ще не остаточно втратили зв'язок з матрицею.

В міру подальшого просування фронту руйнування вглиб перерізу зразка з
експлуатованої сталі (на глибині 0,8 мм від дна концентратора напружень) в’язке

руйнування внаслідок зсуву продовжує домінувати на зразку з околу ВП труби
(рис. 4.25а, д). На дні ямок зсуву найчастіше були лише сліди від включень у

вигляді глибоких виразок (рис. 14.25д). Проте під час перетину фронтом тріщини
стрічок неметалевих включень, витягнутих поперек напряму поширення

руйнування (за правило, стрічки включень орієнтовані вздовж напряму

вальцювання), в їх околі спостерігали ділянки з рівновісних ямок на дрібних

часточках цементиту, розташованих в межах зерен перліту (рис. 4.25в). Їх

наявність на дні цих дрібних ямок свідчила про збереження на достатньо

високому рівні їх когезії з матрицею. Це ознака того, що експлуатаційна

деградація сталі, експлуатованої на ділянці РЗ гину в околі ВП труби, була менш

інтенсивною ніж у ЗП труби. Адже ознак руйнування в межах зерен перліту в

структурі сталі, експлуатованої в РЗ гину біля ЗП труби, майже не спостерігали.