Page 310 - Докторська дисертація_Ткачук
P. 310

310

                  менша, ніж TiN0,66+ГА, тому в першому випадку площа контакту покриття з

                  корозійним  середовищем  менша,  і,  відповідно,  корозія  відбувається

                  повільніше. Це підтверджується меншою густиною струму корозії.

                         Отже,  корозійна  тривкість  ПЕО  покриття,  осадженого  на  нітридному

                  шарі  Ti2N,  вища  порівняно  з  корозійною  тривкістю  ПЕО  покриття,

                  сформованого         на    нітридному        шарі     TiN0,66.    Кращі      антикорозійні

                  характеристики пов'язані з більшою товщиною та меншою поруватістю ПЕО

                  покриття. Результати досліджень показали, що комбіноване покриття Ti2N+ГА

                  забезпечує ефективніший захист від корозії порівняно з нітридним покриттям,

                  сформованим магнетронним напиленням [236]. Корозійна тривкість покриття

                  Ti2N+ГА у ~ 14 разів краща, ніж корозійна тривкість у розчині Хенка кальцій-

                  фосфатного покриття, осадженого методом ПЕО на магнієвий сплав [266].

                         Таким  чином,  формування  ПЕО  покриття  на  нітридному  шарі  Ti2N

                  відбувається інтенсивніше, ніж на шарі TiN0,66. Це може сприяти швидшому

                  зрощенню зламаних кісток і прискорювати міжфазне з’єднання між імплантом

                  і кісткою [265].

                         Механічна стабільність і надійність імпланта з покриттям in vivo також

                  залежать  від  механічних  властивостей  покриття.  Тому  оцінили  механічні

                  властивості, а саме, твердість та модуль Юнга ПЕО покриття, осадженого на

                  нітридний шар Ti2N.

                         На  рис. 7.28  представлені  криві  навантаження-розвантаження  (a),

                  гістограми твердості (б) і модуля Юнга (в). Встановлено, що ПЕО покриття,

                  осаджене на нітридний шар Ti2N, забезпечує вищу твердість та нижчий модуль

                  Юнга  порівняно  з  ПЕО  покриттям.  Модуль  Юнга  такого  покриття  значно

                  нижчий,  ніж  біоактивного  покриття,  сформованого  за  допомогою  ПЕО  з

                  подальшим радіочастотним магнетронним напиленням [236].

                         Значне зменшення модуля Юнга порівняно з необробленим і азотованим

                  титановим  сплавом  ВТ6  є  перевагою  для  запобігання  ефекту  екранування

                  напружень,  що  дозволить  уникнути  зменшення  щільності  кістки  та

                  руйнування  імпланту.  Матеріал  імпланту  повинен  мати  модуль  Юнга,
   305   306   307   308   309   310   311   312   313   314   315