Page 117 - Докторська дисертація_Ткачук

117

Щодо нітридного шару, то його товщина при переході від R1 до R3

змінюється наступним чином: 7 мкм→4 мкм→6 мкм. Хіміко-термічна

обробка за режиму R1 призвела до утворення товстішого альфованого шару

(20 мкм) порівняно з іншими режимами (R2: 12 мкм; R3: 11 мкм).

Мікроструктуру матриці показано на рис. 3.14–3.16 в, де можна

спостерігати фази α-Ti та β-Ti. β-фаза розподілена між ламелями α-фази. З

переходом від режиму R1 до R3 спостерігається зменшення розміру зерен і

зміна їх морфології з пластинчастої до рівноосної.

Рисунок 3.15 – Оптичне (а) та СЕМ (б) зображення поперечного перерізу

титанового сплаву ВТ6, азотованого за режимом R2: 1 – нітридний шар, 2 –

альфований шар; СЕМ-зображення титанової матриці (в).

Отже, при переході від режиму азотування R1 до R2 відбувається

зменшення товщини як нітридного, так і альфованого шару, сформованих на

поверхні титанового сплаву ВТ6, за рахунок зменшення температури Т1 від

900 до 850°С і тривалості витримки 1 від 8 до 4 год. У той же час при переході

до режиму азотування R3, незважаючи на зниження Т1 від 850 до 800°С,

товщина альфованого шару практично не змінюється, а товщина нітридного

шару потовщується завдяки збільшенню вдвічі часу витримки 1 порівняно з

режимом R2. Зменшення як шорсткості поверхні, так і поверхневої