Page 218 - DISS_NYRKOVA

218

Перша область – від потенціалу корозії до -0,90 В – практично

горизонтальна ділянка, на якій із зміщенням потенціалу концентрація

водню, що проникає в метал, досить мала – від 0 до 0,5 моль/дм . На
3
ділянці від -0,9 В до -1,05 В концентрація водню лінійно збільшується із

зміщенням потенціалу до від’ємніших значень. За нахилом цієї ділянки

можна судити про швидкість наводнювання сталі. Концентрація водню, що

проникає в метал, зростає від 0,5 ммоль/дм до 2,5 ммоль/дм . Ділянка за
3
3
потенціалів від -1,05 В і від’ємніше – ділянка, на якій швидкість водню, що

3
проникає в метал, зростає дуже швидко: від 2,5 ммоль/дм до

3
24,2 ммоль/дм .

6.1.3 Аналіз механізму корозійного розтріскування трубної сталі

за катодної поляризації методом поляризаційних кривих

Для пояснення механізму корозійного розтріскування за різних

катодних потенціалів в модельному ґрунтовому електроліті застосовано

метод поляризаційних кривих, отриманих зі швидкістю сканування

потенціалу від 0,5 до 200 мВ/с, рис. 6.5, б. В модельному ґрунтовому

електроліті (розділ 2) з рН, близьким до нейтрального, основними

катодними і анодними реакціями сталі, є:

 
O 2  H2 2 O  e4  OH4 (6.1)

 
H 2 CO 3  H  HCO (6.2)
3

Fe  Fe 2   e2  . (6.3)

Завдяки зростанню концентрації іонів Fe 2  при контакті з

середовищем у присутності бікарбонат-іонів у модельному ґрунтовому

електроліті відбувається утворення карбонату заліза на поверхні металу:

2   
Fe  HCO 3  FeCO 3  H . (6.4)