Page 221 - DISS_NYRKOVA

221

водневого окрихчення починає превалювати над локальним анодним

розчиненням. На це також вказують збільшення частки крихкої складової в

зламі, рис. 6.2 і рис. 6.3, зростання коефіцієнту схильності до корозійного

розтріскування рис. 6.5, б (крива 1), погіршення пластичних властивостей

сталі, що підтверджується коефіцієнтами деградації площі поперечного

перерізу та відносного подовження, рис. 6.3 (криві 3, 4).

При подальшому зміщенні потенціалу до від’ємніших значень,

наприклад -1,25 В, превалючою катодною реакцією є відновлення водню у

вершині тріщини і її берегах. Створюються сприятливі умови для досить

легкого проникнення генерованих атомів водню в металеву матрицю, що

приводить підвищення схильності до корозійного розтріскування,

рис. 6.5, б (крива 1), подальшій втраті пластичності рис. 6.3 (криві 3, 4) та

зростанню частки крихкої складової в зламі рис. 6.2, рис.6.4. При

від’ємніших катодних потенціалах крихке руйнування переважає, що

корелює з характером зламів зразків при потенціалах -1,1 В, -1,15 В і

-1,25 В.

Границі цих областей, звичайно, є не жорсткими, та дещо

відрізняються від областей потенціалів, які виділені за аналізом характеру

зламів, але в цілому кореляція є задовільною. Підсумовуючи

експериментальні результати можна зазначити наступне. Існує принаймні

три області потенціалів, в яких корозійне розтріскування перебігає за

різними механізмами:

– позитивніші ніж -0,75 В;

– від -0,75 до -1,05 В;
– від’ємніше ніж -1,05 В.

Це підтверджується зміною корозійно-механічних властивостей сталі
Х70, різною морфологією зламів та концентрацією водню, що проникає в

сталь, і як наслідок – закономірностями зміни коефіцієнту K .
S
В області позитивніших ніж -0,75 В потенціалів – корозійне

розтріскування перебігає виключно за механізмом локального анодного