Page 219 - DISS_NYRKOVA

219

Шар FeCO за таких умов (рН 8,2) є пористим і пухким, його захисні
3

властивості низькі, тому пасивації сталевої поверхні не спостерігалося.
Швидкість поляризації суттєво впливає на поведінку сталі Х70,

рис. 6.5, б: потенціал корозії при низькій швидкості поляризації має
позитивніші значення порівняно з потенціалом корозії при високій

швидкості внаслідок уповільнення анодного розчинення.
На кривій, отриманій при повільній поляризації, відсутня область

активно-пасивного переходу, що вказує на активний стан поверхні сталі,
рис. 6.5, б (крива 1). При повільній швидкості поляризації сталь

знаходиться в квазірівноважному стані. Коли квазірівноважний стан

порушується швидкою поляризацією, катодна реакція перебігає при

від’ємніших потенціалах, оскільки потенціал корозії зміщується в

негативний бік, рис. 6.5, б (крива 2). При досить високій швидкості

поляризації досягається новий квазірівноважний стан електрохімічної

реакції. Таким чином, при відносно високій швидкості поляризації на

поверхні сталі утворюються області, в яких ймовірна висока анодна

активність, тоді як при повільній швидкості зміни потенціалу будуть

утворюватися області, в яких активність відносно низька.

Для пояснення поведінки сталі застосовували теоретичну модель

69. Під час розвитку корозійної тріщини у вершині тріщини є оголена

поверхня свіжого металу, тому вершина тріщини завжди перебуває в

нерівноважному електрохімічному стані. На стінці тріщини присутній шар

продуктів корозії, під яким перебігає електрохімічна реакція квазі-

рівноважного стану. Тобто, при швидкій і повільній поляризації

створюються умови, які відображають перебіг електрохімічних реакцій у

вершині тріщини та на її стінці, відповідно. Оскільки за різних умов

превалюють різні механізми, різниця електрохімічного стану між

вершиною тріщини і її стінкою вказує на механізм, згідно з яким

відбувається корозійне розтріскування.