Page 201 - DISS_NYRKOVA

201

обох видів покривів за цих умов відбувалося практично адгезійно.

Значення радіусів відшарування за всіх розмірів дефектів на сталі обох

категорій міцності було більшим для поліуретанового покриву, ніж для

епоксидного, що підтвердило його вищі захисні властивості порівняно з

поліуретановим та корелювало із результатами, представленими вище.

а б в г
1

а б в г
2
Рисунок 5.17 – Фото зразків сталі Х70 та Х80 з поліуретановим покривом

до та після витримування за катодної поляризації впродовж 1 місяця за

температури 20 С: 1 – сталь Х70; 2 – сталь Х80; а, в – до випробувань;
о
б – діаметр дефекту 6 мм; г – діаметр дефекту 20 мм.

Зі збільшенням розміру дефекту від 6 мм до 20 мм, відшарування

поліуретанового покриву для сталі Х70 відбулось інтенсивніше, що

підтверджено більшими радіусами: 10,8 мм та 12,3 мм (табл. 5.10), для

Х80 – 7,60 мм та 10,0 мм (табл. 5.11).

Характер зміни струмів поляризації відповідав характеру зміни

радіусів відшарування, рис. 5.17, 5.18 і табл. 5.10, табл. 5.11: 2,6 – 26,8 А/м
2
2
для Х70 та 3,9 і 30,7 А/м – для Х80, відповідно.