Page 205 - DISS_NYRKOVA

205

ґрунтовому для сталі Х70 властивіша підповерхнева корозія, а для Х80 –

міжкристалітна, що може призвести до розтріскування під дією

розтягуючих напружень.

3. За результатами досліджень з малою швидкістю деформації

встановлено, що трубна сталь різної категорії міцності за потенціалу, що

наближається до максимального захисного (за абсолютним значенням)

-1,0 В при іншій однаковій комбінації корозійних чинників, проявляє різну

схильність до корозійного розтріскування. Відмінність руйнування сталі

підвищеної міцності Х80 полягає в тому, що час від початку руйнування до

повного руйнування зразка суттєво зменшується.

4. Для оцінювання схильності сталі різної категорії міцності до

корозійного розтріскування запропоновано коефіцієнт K , який який
τ

ураховує зміну часу від початку руйнування до повного руйнування зразка

у повітрі та у розчині. Застосування цього коефіцієнту дає змогу порівняти

схильність трубної сталі різної міцності до корозійного розтріскування при

однаковій комбінації експлуатаційних чинників.

5. За результатами порівняльних досліджень впливу шліфування і

дробоструминного оброблення поверхні на схильність сталі різної

категорії міцності до корозійного розтріскування встановлені принципові

відмінності в їх поведінці: для сталі Х70 відмічено збільшення значень

коефіцієнту K після дробоструминного оброблення поверхні порівняно із
τ
шліфованою, для Х80 – навпаки зменшення. Але в цілому дробоструминне

оброблення поверхні сприяє зменшенню різниці у схильності трубної сталі

різної міцності до корозійного розтріскування: ця різниця, оцінена за

коефіцієнтом K зменшується від 2,2 для шліфованої поверхні до 1,1
τ

для поверхні після дробоструминного оброблення

5. На основі результатів дослідження впродовж 1 місяця процесу

катодного відшарування поліуретанового та епоксидного покривів на

сталі Х70 та Х80, за потенціалу -1,45 В у 3 % NaCl вперше встановлено, що