Page 147 - DISS_NYRKOVA

147

Швидкість корозії сталі Х70 у розчині, в якому проводили

випробування методом катодного відшарування без наведення потенціалу

впродовж 1 місяця, суттєво зросла, майже на 66 %, порівняно із

швидкістю корозії у вихідному розчині, і продовжувала зростати із часом,

але менш інтенсивно, ніж в перший місяць, рис. 4.4, а (крива 1).

В середовищі, де випробування методом катодного відшарування

проводили за потенціалу -1,45 В, швидкість корозії зросла з часом та

досягла максимального значення через 2,5 місяці досліджень –

0,234 мм/рік, рис. 4.4, а (крива 2).

Таблиця 4.2 – Фізико-хімічні властивості середовища на основі модельного

ґрунтового електроліту після проведення випробувань методом катодного

відшарування та фізичні властивості покриву

№ Чинники (температура, Електропро- pH Радіус

з/п потенціал, тривалість відність, відшару-

випробувань) См/см вання, мм

-3
1 У вихідному стані 0,8∙10 8,6 –
2 Т = 20 С, Е кор, 1 міс. 4,5∙10 -3 9,0 0
о
о
-3
3 Т = 20 С, Е кор, 2,5 міс. 2,2∙10 9,6 11,0
о
-3
4 Т = 20 С, Е = -1,45 В, 1 міс. 3,4∙10 9,2 7,0
5 Т = 20 С, Е = -1,45 В, 2,5 міс. 6,6∙10 11,0 17,0
о
-3

В процесі корозії утворювалися продукти буро-чорного кольору.

Можна припустити, що під час деградації покриву в розчин переходять

наповнювачи з ґрунтувального та клейового шарів, припустимо, карбонат

кальцію та інші. Результати більш детального аналізу їх складу та впливу

на корозію трубної сталі представлені в підрозділі 4.3.

Потенціал корозії сталі Х70 у модельному ґрунтовому електроліті

після проведення випробувань методом катодного відшарування змістився

до додатніших значень: інтенсивніше це відбулося після випробувань без